До нової школи — через оптимізацію? або Чи треба питати громаду?

Цьогоріч у школах Івано-Франківщини сидять за партами 154828 учнів, яких навчають 18672 вчителі. Для порівняння: 2000 року ці цифри становили відповідно 221783 та 19096 осіб. Тобто число педагогів майже не змінилося, на відміну від істотного зменшення кількості школярів. Особливо цей дисбаланс відчутний у сільських школах, де є класи з трьома—п’ятьма учнями. В області нині працює 175 малокомплектних шкіл, найбільше їх у Рогатинському та Галицькому районах. 28 закладів І—ІІІ ступенів мають менш як 100 учнів, 27 І—ІІ ступенів — до 40. Сім початкових шкіл не дотягують і до десяти школярів.

Школа нових знань. Перший клас Івано-Франківської католицької школи.

Стан виплати заробітної плати працівникам бюджетних установ, зокрема й освітянських, обговорили на нещодавній сесії Івано-Франківської обласної ради. До кінця року в освітянських закладах не вистачає 119,1 мільйона гривень на обов’язкові виплати, що спричинило 14,4 мільйона гривень кредиторської заборгованості. Найбільше це відчутно у школах Богородчанського, Верховинського, Косівського, Тлумацького, Рогатинського і Коломийського районів, де за рахунок вересневих призначень частково погашено заробітну плату за червень-липень.
Проблема заборгованості виникає від сесії до сесії, і щоразу депутати облради скеровують звернення до найвищих органів влади з проханням виділити додаткові кошти, щоб погасити борги перед педагогами.
Інший шлях — оптимізація. Це поняття, що вже начебто прижилося в наших реаліях, все-таки викликає великий спротив серед працівників бюджетної сфери і громадськості. Куди подітися вивільненим учителям? На заробітки — кордони ж відкриті. Адже нині еміграція стала масовим явищем у західних регіонах, особливо в сільській місцевості. Виїжджають сім’ями, забирають дітей. То як поліпшиться демографічна ситуація? А ще немає кому доглянути залишених стареньких. Доходить до того, що винести померлого з хати і провести в останню дорогу стає проблемою — нікому.
Закономірно, що перспектива звільнення спонукає педагогів шукати вихід. І тоді вони тихцем, а то й явно залучають малу й велику артилерію. Налаштовують батьків та загалом громади, мовляв, влада не хоче їх чути.
Приміром, у Городенківському районі час від часу вибухають збурення: у Сороках, де кількість учнів в одинадцятирічці явно не дотягує до ста, в Михальчому, де влада хоче знизити статус школи до початкової.
Воно наче так треба. Але люди бачать, як «нагорі» жирують чиновники, як вдало «оптимізували» для себе всі блага. То й не хочуть розуміти державної політики щодо отієї оптимізації для низів. Жодні аргументи — забезпечення підвозом учнів із віддалених шкіл, здебільшого низька успішність учнів у невеличких навчальних закладах, великі витрати на освіту й тягар для бюджету — не переконають, якщо це стосується особистого вчительського комфорту й зарплат. Хай загалом невисоких, але вагомих в умовах села. Тобто очікувати лояльності педагогів до закриття навчальних закладів чи зниження їх статусу не доводиться. Залишається чекати розпоряджень «зверху». Зрештою, а за радянських часів хіба з людьми радилися?
У тому-таки Городенківському районі ще не так давно до Чернелицької середньої школи довозили дітей із дев’яти навколишніх сіл. Та ще й поромом доправляли через Дністер із сусідньої Тернопільщини. Діти старших класів мешкали в інтернаті. Нинішній начальник районного відділу культури Галина Олінійчук із Колінок пригадує, що то були найкращі її шкільні роки. А ще розповідає, що зі стін сільської школи вийшло чимало відомих людей. Школа давала добрий старт у життя. Успішні учні посідали призові місця на предметних олімпіадах у районі й області, хто не дотягував — опановував фах механізатора або інші професії в училищах.
Тепер інші реалії — точиться невпинна боротьба за електорат. Перед президентськими, парламентськими чи місцевими виборами претенденти на «булаву» навперебій розповідають, як стане краще всім жити «вже сьогодні». Звісно, за умови, що до влади допустять саме їх, солодких обіцяльників. Уже й слово «оптимізація» відходить на другий план. Скажімо, ще торік хотіли перевести вихованців місцевого дитсадка до Чортовецької школи в Городенківському районі й створити НВК. Така практика нині поширена й підтверджена її доцільність. Добротна школа колись вміщала півтори тисячі учнів, нині — лише 215. Хотіли вже «заморозити», тобто від’єднати від опалення третій поверх. Але громада налаштована рішуче: не дозволимо! Перед виборами ніхто не хоче втрачати голосів, тож рішення відклали.
Наголос на опорні школи робить і Віктор Кімакович. Дев’ять таких уже функціонує. Вони забезпечені автобусами, мають належну навчально-методичну базу.
Освітянська реформа спрямована на підвищення якості освіти. Цьому сприяє впровадження методик особистісно й компетентнісно орієнтованого навчання, виховання та розвитку молодших учнів. З минулого року на Прикарпатті реалізують пілотний проект, спрямований на апробацію нового Державного стандарту початкової освіти та створення сучасного освітнього середовища. Його впроваджують в Івано-Франківській ЗОШ І—ІІІ ступенів № 9, Ямницькій, Більшівцівській одинадцятирічках та Калуській початковій № 11.
Загалом майже три тисячі вчителів початкових класів області розпочали працювати за новим Державним стандартом.
За рахунок субвенції з Держбюджету для забезпечення якісної сучасної та доступної загальної середньої освіти «Нова українська школа» Івано-Франківщині виділено майже 50 мільйонів гривень. Залучено й додаткові кошти на умовах співфінансування з обласної казни. Ці гроші витрачають на придбання дидактичних матеріалів, сучасних шкільних меблів, мультимедійного обладнання для 940 перших класів. Для більшості з них уже надруковано нові підручники.
Минув місяць навчання за програмою Нової школи в перших класах Прикарпаття. Чиновники підбивають підсумки, батьки роблять висновки щодо організації освітнього процесу. Син Дзвенислави Данилюк навчається в Івано-Франківській католицькій школі імені Василія Великого. Вона розповідає: «Син з цікавістю йде до школи. Йому дуже подобаються ранкові зустрічі, швидко адаптувався до класу, знайшов спільну мову та запам’ятав імена кожного однокласника. Подобається, як дитина вчиться працювати в команді — це допомагає розвивати її комунікативні здібності. Вдома веселий та енергійний. Виконує додатковий матеріал з цікавістю».
«Нова українська школа не стане гіршою. Навпаки, дітям надаватимуть знання та практичні навички для кращої адаптації в нинішньому суспільстві. Це основи екологічної, комп’ютерної грамотності, засади підприємництва. Початкові школи, гімназії для учнів 5—9-х класів та ліцеї й коледжі для старших творитимуть єдиний освітній простір. Не треба боятися змін. Адже пріоритетом має бути учень, який у майбутньому формуватиме сучасну компетентну молодь», — підсумовує Віктор Кімакович.

ДОСЛІВНО

«Складна демографічна ситуація створює фінансову проблему, яка доволі відчутно впливає на бюджет області. Це також важкий тягар для районних та міських бюджетів, які повинні утримувати цю мережу».

Віктор КІМАКОВИЧ,
директор департаменту освіти, науки та молодіжної політики Івано-Франківської ОДА.

Фото надано прес-службою Івано-Франківської обласної державної адміністрації.
Підготувала наш власний кореспондент в Івано-Франківській області Людмила Стражник