У Горішніх Плавнях, що на Полтавщині, врочисто відкрили навчально-виробничий центр, покликаний сприяти розвитку малого та середнього бізнесу. Йдеться насамперед про посилення конкурентоспроможності місцевих підприємств легкої промисловості на зовнішніх ринках. Задля цього тут створили всі умови для швидкого і якісного перенавчання та вдосконалення майстерності швачок. Зокрема тих, котрі почали виготовляти новий для себе вид продукції — великі промислові мішки, які називають біг-бегами.

Зініціювали появу такого центру фундатори громадської Спілки малих та середніх експортерів, яку очолює колишній голова наймолодшого міста Полтавщини (раніше воно називалося Комсомольськ) Олександр Попов. Ініціаторів найактивніше підтримали міська влада та представники канадського проекту «Партнерство для розвитку міст» (ПРОМІС). Останній, зокрема, надав технічну допомогу на придбання сучасного швейного обладнання. Така співпраця органу місцевого самоврядування, громадської організації та міжнародних доброчинців здійснювалася з урахуванням специфіки Горішніх Плавнів.
Нагадаємо, що понад півстоліття тому місто засновували для будівництва й обслуговування місцевого гірничо-збагачувального комбінату. Невдовзі виникла нагальна потреба працевлаштовувати і дружин та доньок тамтешніх гірників. Задля цього ще за радянських часів тут відкрили потужну фабрику трикотажного полотна. Пізніше, за ринкових умов, на її базі та з використанням неабиякого кадрового потенціалу були створені малі та середні підприємства відповідного профілю. Тож завдяки завзятим людям місто зберегло відомі на пострадянському просторі прикмети однієї зі столиць продукування виробів із трикотажного полотна.
Однак сьогодні, коли тим-таки малим і середнім підприємствам доводиться переорієнтовуватися на інші ринки, зокрема європейські, треба значно швидше пристосовуватися до їхніх умов і реальних потреб. Тим паче що, скажімо, одягу з трикотажного чи будь-якого іншого полотна в Європі ніколи не бракувало... Натомість і за кордоном, і в Україні дедалі більшої популярності набуває м’яка тара у вигляді згаданих біг-бегів, у які завантажують до півтори тонни промислової чи сільськогосподарської продукції.
Тож ринок збуту таких великих мішків принаймні на найближчі роки майже неосяжний. Надто за умов, коли вітчизняним промисловцям і аграріям доводиться закуповувати таку тару за кордоном, а потреба в її імпортозаміщенні залишається більш ніж очевидною. Водночас у Горішніх Плавнях вистачає і недостатньо завантажених вигідними замовленнями малих підприємств, і кваліфікованих швачок. Хоча останні, звісно, раніше спеціалізувалися на пошитті зовсім іншої продукції. Сумістити й, так би мовити, гармонізувати потреби та можливості представників усіх ланок цього виробничо-комерційного ланцюга взялись ініціатори й виконавці проекту, який уже втілено в життя.
Під час урочистостей із нагоди відкриття згаданого навчально-виробничого центру вони оглянули оновлене приміщення та його наповнення у вигляді сучасного обладнання, поспілкувалися зі швачками. Нарікань від жінок на умови їхнього перенавчання та, власне, праці не почули. Хоча трудитися та освоювати нові навички їм доводиться досить напружено (на знімку).

Попри те, що ця робота зовні не видається складною. Та сьогодні кваліфікована працівниця, котра раніше шила вироби з трикотажного полотна, витрачає на виготовлення одного біг-бега шість хвилин, а згідно з «європеїзованими» нормами треба впоратися за одну, тобто за шістдесят секунд...
Однак, на переконання ініціаторів проекту, вже за місяць-другий практичної роботи швачки підкорять той часовий рубіж, стануть вправними майстринями і в цій справі. Тож зможуть отримувати цілком пристойні зарплати, які також будуть конкурентоспроможними й дадуть змогу не замислюватися про пошук вищого заробітку десь за кордоном. Спершу перенавчання в центрі пройдуть півтора десятка швачок. Його діяльність поширюватиметься і на сусідній Кременчук, де проблема забезпечення легальною і належно оплачуваною роботою жінок, які раніше працювали в легкій промисловості, постає не менш гостро.
До речі, матеріал для виготовлення таких мішків — поліпропілен — у Горішні Плавні поставляють із Черкас. На відкритті навчально-виробничого центру представники проекту ПРОМІС повідомили про те, що вже до кінця нинішнього року мають намір укласти міжнародну угоду про постачання виготовлених в Україні біг-бегів у Болгарію. Водночас вони та їхні партнери — фундатори центру — сподіваються, що невдовзі таких угод, зокрема й із іноземними фірмами, буде значно більше. Тим паче що в Горішніх Плавнях прийнята й реалізується міська програма просування продукції місцевих підприємств на зовнішні ринки.

Полтавська область.

Фото з сайту Горішньоплавнівської міської ради.