Борис ПАТОН: «Наука має бути визнана одним із найперших державних пріоритетів»
У Національній академії наук України вручили дипломи та нагрудні знаки лауреатам Державної премії у галузі науки і техніки 2017 року. Подія відбулася за кілька днів до ювілею НАНУ, який відзначатимуть наступного тижня. Того самого дня вітатимуть зі сторіччям очільника Академії, легендарного українського вченого Бориса Патона (на знімку).
Борис Євгенович особисто подякував лауреатам Державної премії і побажав, щоб наука нарешті «була визнана одним із найперших національних пріоритетів, бо від цього залежить процвітання держави». На жаль, не всі розуміють такі очевидні речі, з сумом відзначив він.
Міністр освіти і науки Лілія Гриневич і перший віце-президент НАНУ Володимир Горбулін
під час вручення диплома лауреата Державної премії України
академіку Національної академії наук України,
ректору Київського національного університету імені Тараса Шевченка Леоніду Губерському.
Лауреат Державної премії в галузі науки і техніки,
завідувач кафедри вищої математики
Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу
Василь Мойсишин.
Цього разу 14 присуджених премій отримали 109 лауреатів за роботи, спрямовані на зміцнення обороноздатності та енергетичної незалежності держави, продовження ресурсу вітчизняних літаків, а також автори нових засобів та методів лікування.
Загалом на здобуття премії було подано 40 робіт, підсумувала міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Щоб обрати найкращих, було проведено понад сто наукових і науково-технічних експертиз. Серед переможців є представники Національної та галузевих академій наук, університетів, науково-виробничих комплексів.
Зокрема, відзначено докторів медичних наук Кравченка І. М, Попова В. В., Захарову В. П., Ємця І. М., Руденко Н. М., Фуркала С. М., Кравченка В. І., Романюка О. М. — за хірургічне лікування патології грудної аорти. Наші фахівці вперше в світі впровадили інноваційний підхід до корекції критичних вроджених аномалій грудної аорти в перші години життя малюків у субадаптаційному періоді із застосуванням аутологічної пуповинної крові.
Державну премію присуджено авторському колективу у складі академіків Губерського Л. В., Бакірова В. С., Поповича М. В. (посмертно), членів-кореспондентів НАНУ Андрущенка В. П., Рафальського О. О., докторів філософських наук Пролеєва С. В., Гардашук Т. В., Ільїна В. В. за роботу «Цивілізаційний вибір України і соціальний прогрес».
Низка проектів спрямована на розв’язання проблем енергетики. Один із них присвячений «Створенню оборотних гідроагрегатів Дністровської ГАЕС для підвищення ефективності об’єднаної енергетичної системи України». Премії удостоєно також авторів роботи «Ефективні методи оцінювання напруженого стану структурно-неоднорідних тіл, спричиненого дією полів різної фізичної природи» (члена-кореспондента НАНУ Харченка В. В., доктора фізико-математичних наук Гачкевича О. Р., доктора технічних наук Поповича В. С. (посмертно) та інших), яка дозволила продовжити термін експлуатації атомних ректорів наших електростанцій.
«Науково-технологічні засоби та методи забезпечення енергетичної незалежності України» на розгляд Комітету з державних премій представили доктори технічних наук Зарубін Ю. О., Дорошенко В. М., Бойко В. С., Мойсишин В. М., Гунда М. В., кандидати технічних наук Стогній О. В. та Гришаненко В. П., кандидат. геологічних наук Прокопів В. Й. «Наш шлях до енергонезалежності — розвиток власного видобутку вуглеводнів», — нагадує завідувач кафедри вищої математики Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу Василь Мойсишин. А поклади нафти й газу є не тільки в морському шельфі, а й у гірських районах на заході країни. «В України є необхідні технології, потрібні лише бажання і кошти, щоб це розвивати», — каже науковець.
На покращення фінансування розраховують і самі дослідники. «За останні два роки, 2017-й та 2018-й, фінансування науки в цілому зросло на 69%, — зазначила Лілія Гриневич. — Річ у тім, що в 2016 році ми досягли дна — було 0,16 відсотка ВВП з держбюджету, а зараз 0,24%, але це теж мізерно мало. Треба 0,3% лише для самовідтворення, не кажучи вже про розвиток».
Тим часом в Україні запроваджують нові інструменти підтримки наукових досліджень. «З 2019 року починає працювати Національний фонд досліджень, фінансування котрого більш як у 10 разів перевищує фінансування державного фонду фундаментальних досліджень, — на цей рік 262 млн грн, — нагадала очільниця МОН. — Також ми презентуємо новий інструмент — базове фінансування науки в університетах, другий рік працює конкурс наукових проектів молодих учених, і ми збільшили це фінансування до 70 млн грн».
На переконання Лілії Гриневич, конкурентоспроможність нашої науки демонструє участь українських колективів у грантовій програмі ЄС «Горизонт 2020», де ми маємо 114 проектів на суму в 21 млн євро.
Анна СМІЛЯНСЬКА.
Фото Олександра КЛИМЕНКА.
