До порядку денного сесії Рівненської обласної ради 7 грудня може бути внесено Звернення до вищого керівництва держави щодо подвійного оподаткування земель лісового фонду. Проект документа обговорювали на засіданні постійної комісії з питань аграрної політики, земельних відносин та розвитку села.
Звернутися до Президента України, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, і тим самим підтримати галузь, обласну раду просить Рівненське обласне управління лісового та мисливського господарства.
У проекті звернення, зокрема, йдеться про те, що після набрання чинності 15 серпня 2018 року Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств» (документ вносить зміни до пункту 273.1 статті 273 Податкового кодексу України), податок на лісові землі розподілено на земельний податок та рентну плату. При цьому органи місцевого самоврядування чи територіальні громади можуть встановлювати розміри ставок податку на землю, а саме: не більш як 3% — для земельних ділянок, нормативно-грошова оцінка яких проведена, і не більш як 5% від нормативно-грошової оцінки одиниці площі по області за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів.
Як пояснив заступник начальника управління — головний лісничий Михайло Прокопчук, за чинною системою оподаткування на сьогодні вже справляється податок за лісові землі як складова рентної плати. На основі прийнятої поправки розмір цього податку, залежно від його ставки, для деяких лісгоспів зросте і перевищить суму доходів, наслідком чого стане їхнє банкрутство, наголосив фахівець.
Крім того, вважають в управлінні, застосування нового земельного податку на всі лісові угіддя призведе до оподаткування земель, які перебувають на стадії створення деревостанів, лісів з особливим та обмеженим лісокористуванням, в тому числі на об’єктах та територіях природно-заповідного фонду, в яких господарська діяльність практично не проводиться.
Унаслідок таких нововведень зросте собівартість продукції, що призведе до підвищення цін і негативно вплине на українських деревообробників, та поставить під загрозу їхнє існування, йдеться в тексті звернення. У ньому наведені й інші ризики, які з’являться після того, коли норми серпневого документа запрацюють уже із січня 2020 року. Тому влада спільно з лісівниками ще має час виправити недоліки цих законодавчих новацій.

Юлія ВАСИЛЕНКО-СЛОБОДЕНЮК.

Рівне.

Успішні кроки місцевого економічного розвитку

Дводенний навчальний семінар «Пошук фінансових ресурсів: успішні практики місцевого економічного розвитку ОТГ» пройшов у Центрі розвитку місцевого самоврядування Кіровоградської області.
У роботі семінару взяли участь представники об’єднаних територіальних громад та органів місцевого самоврядування Кіровоградської, Черкаської та Харківської областей.
За мету заходу його організатори обрали визначення шляхів якісного удосконалення роботи органів місцевого самоврядування, підвищення їхньої спроможності у сфері проектного менеджменту, зміцнення потенціалу місцевого самоврядування у питанні управління фінансами.
Про особливості реформи місцевого самоврядування на Кіровоградщині учасникам семінару розповів перший заступник голови Кіровоградської ОДА Сергій Коваленко. За словами посадовця, більшість територій, що готуються до об’єднання, йдуть за принципом «один район — одна громада». Час створення громад, де головним показником була їхня кількість, минув, тож сьогодні головна тенденція реформування територіальної організації влади — майбутня спроможність ОТГ.

Петро МЕЛЬНИК.

Кіровоград.

Від вікон і дверей — до «розумних» технологій 

У Полтаві визначили переможців цьогорічного конкурсу проектів територіальних громад, започаткованого обласною радою. Серед 80 наданих представниками 24 районів і п’ять міст обласного значення пропозицій конкурсна рада назвала 49 кращих. 
Саме їх утілюватимуть у життя  на умовах співфінансування з обласного та місцевих бюджетів. Задля цього в скарбницю регіону заздалегідь заклали 18 мільйонів гривень. Однак, щоб підтримати справді  варті реалізації ідеї, згадану суму планують збільшити орієнтовно до 25 мільйонів гривень. Адже, за словами голови обласної ради Олександра Біленького,  порівняно з таким само минулорічним конкурсом якість проектів помітно зросла.  Водночас розширилися їхня інноваційна складова та географія. 
За таких умов уже наступного року в облраді мають намір узагалі відмовитися від фінансової підтримки, скажімо, початкової термомодернізації громадських будівель у вигляді заміни застарілих вікон чи дверей. Кошти для цього громади повинні «заробляти» і знаходити самі, демонструючи власну фінансову спроможність після децентралізації. Натомість усіляко заохочуватимуться впровадження «розумних» комп’ютерних і енергозберігаючих технологій, екологічні ініціативи, розвиток зеленого туризму та інші починання, пов’язані зі створенням нових робочих місць насамперед у селах. 
Зрештою, вже цього року серед учасників конкурсу, як то кажуть, поза конкуренцією були ті, хто пропонував створювати інноваційні смарт-платформи з використанням можливостей  високошвидкісного Інтернету, встановлювати альтернативні джерела опалювання приміщень, облаштовувати вуличне освітлення на сонячних батареях, відкривати нові об’єкти туристичної та спортивної інфраструктури... Враховувалась і спроможність невеликих громад гуртуватися задля втілення в життя вартісніших проектів. Скажімо, у Кобеляцькому районі відразу шість сільрад об’єдналися, щоб придбати сучасний пожежний автомобіль. У необхідності підтримати подібні проекти «згори» члени конкурсної ради практично не сумнівалися.

Василь НЕЇЖМАК.

Полтава.