Нещодавно у Києві відбувся перший українсько-кримськотатарський літературний фестиваль «Кримський інжир», у рамках якого вручили вісім премій започаткованого цього року однойменного письменницького конкурсу.

Дослідниця й публіцист Гульнара Бекірова та директор видавництва «Майстер книг» Павло Сачек презентують на фестивалі ще одне вагоме видання — випуск журналу «Ї», присвячений історії Криму.

Імена переможців варто згадати й запам’ятати, бо серед них, напевне, є майбутні зірки української й кримськотатарської літератури. Тож лауреатами у номінації «Проза про Крим українською мовою» стали Сергій Аркуша й Уляна Федоренко за твір «Таврійська рапсодія», а кримськотатарською — Мустафа Аметов. Кращою поезією про Крим українською названо збірку В’ячеслава Гука «Людське життя — повсякчасне, як дощовий потік», а кримськотатарською — поезії Майє Сафет. У номінації «Жіночий погляд» перемогла Євгенія Світоч з твором «Про що розповіли листи Насими». Кращими перекладачами поезій названо Галину Литовченко (з кримськотатарської на українську) та Сєяре Кокче (з української на кримськотатарську). Лауреатом спеціальної номінації «Внесок у розвиток кримськотатарської літератури» став Таір Халілов.
Серед членів журі й учасників фестивалю були такі відомі письменники, як Андрій Курков, Мар’яна Савка, Зірка Мензатюк, Катерина Калитко, Шевкет Юнусов, Алім Алієв та багато інших. Почесним гостем заходу стала Бідіша Мамата — британська письменниця, кінорежисерка, правозахисниця та журналістка. Крім того, серед учасників дискусій були інтелектуали, історики, громадські діячі з Криму та ті, які працюють над цією тематикою. Зокрема, дослідниця та публіцистка Гульнара Бекірова, історик Андрій Іванець, журналіст Осман Пашаєв та багато-багато інших.
Лейтмотивом більшості виступів було те, що Україна почала відкривати для себе справжній Крим, лише втративши його. І доказом цього є хоча б той факт, що за часи незалежності видано лише п’ять книг перекладів кримськотатарських письменників на українську мову, два з яких побачили світ цього року. Видавництво «Майстер книг» надрукувало книгу Шаміля Алядіна «Мердивен» та збірку «І народився день». Раніше побачили світ збірка кримськотатарської літератури «Самотній пілігрим» та україно- і кримськотатарськомовні збірки «Окрушина сонця» й «Молитва ластівок».
З іншого боку, за словами Андрія Куркова, українські письменники (хіба за винятком кримчанки Яни Дубинянської) у своїх творах практично не звертали уваги на Крим. Інтелігенція і широка спільнота до 2014 року сприймали півострів як море, а не як землю. Тепер, хоча і з великим запізненням, цю прірву доводиться долати. Доказом, що інтерес до Криму серед письменників значно зріс, є той факт, що з липня, коли стартував конкурс, до 31 жовтня члени журі отримали 244 роботи від 135 авторів.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, коментуючи підсумки літературного змагання, запевнив, що хоч «Кримський інжир» і визрівав довго, проте переживе не одне покоління й сприятиме зближенню двох народів.

Тетяна ПАСОВА.
Фото автора.