У серці Карпат, у межах Національного природного парку «Сколівські Бескиди» поміж величними горами, міцно вкоренилося бойківське село Кам’янка. Розташоване воно за 7 км від райцентру Сколе і є справжньою перлиною природних багатств. Дивовиж пралісів на гірських вершинах, кришталеві потоки, дикі плаї і непорушна тиша в гущі лісів чарують вродою горян і приваблюють туристів.
Чудеса є невід’ємною частиною історії цього краю. У центрі звивистого русла річки Кам’янки виблискує грайливим сріблом семиметровий водоспад. Та не всі відають, що вміє він говорити, вказуючи дорогу мандрівникам. Тихі сплески віщують погоду, вищі децибели прогнозують її зміну, а гул і рев із брудним потоком — небезпечну засторогу. Селяни розпізнають ці кодовані послання. У час страшної повені 2008 року саме могутній рев водоспаду став рятівним орієнтиром для трьох десятків студентів.
Часом Кам’янецький водоспад поєднує долі. Недаремно на його берегах навесні закохані шукають цвіт папороті. Колись давно дівчина послизнулася і вмить опинилася в камінній чаші затиснутою в розщелині. Вода нестримним потоком збивала її з ніг — за мить юнка могла впасти з семиметрової висоти...
На щастя, поруч з’явився одинокий бойко. Ні секунди не зволікаючи, він кинувся у водяну пастку і врятував дівчину. Їхні погляди перехрестилися, а серця і душі возз’єдналися навіки. Відтоді кам’янецька студена вода стала магічною, сповненою нечуваної сили. Хто її п’є, набирається енергії і прагнення кохати.
Від Кам’янки туристи в пошуках пригод піднімаються на гори Ключ та Лопата, овіяні легендарними історичними подіями часів Першої та Другої світових воєн, де встановлено пам’ятні хрести. Звідти як на долоні видно мереживо карпатських вічнозелених гір. Здолавши крутий шлях на верхівку, втомленому подорожньому від побаченого краєвиду перехоплює дух, він відчуває себе справжнім орлом, у нього мовби виростають крила, і поглядом плине він над Карпатами.
Усі стежки через село приведуть до водоспаду. Трохи нижче є лікувальне сірководневе джерело мінеральної води типу «Нафтуся» — для недужих. Вище — зі скелі б’є ключем «жива вода». Хто вірить, гамуючи спрагу з молитвами на устах, — зцілюється.
А ліворуч від водоспаду на горі, поміж смерекового плаю, виникло Мертве озеро (Журавлине). При сонячній погоді там купається синє небо, люди ж бояться, бо кажуть, що тут чатують лісові мавки. Вода в озері багата на сірководень, тому там немає живності. Довкіл ростуть кущі журавлини, що вбираються квітами навесні, як білим вельоном наречена, а восени червоніють, як сором’язлива панна...

Львівська область.