Полтавщина завдяки подвижництву «апостола чорнозему» Семена Антонця стала піонером упровадження методів органічного землеробства. Нагадаємо, що саме він сорок років тому(!) на землях очолюваного колгоспу відмовився застосовувати пестициди й гербіциди. Сьогодні, коли дедалі більше аграріїв розуміють, що вирощену без шкідливої для здоров’я людей «хімії» продукцію можна продати насамперед за кордон набагато дорожче, органічне виробництво стає модним. Однак разом зі згаданим фундатором «Агроекології» в області розпочинали сертифіковане за міжнародними стандартами екологічно чисте землеробство «перші хоробрі». Один із них — засновник ТОВ «Кварк» Василь ЛОБАН (на знімку).
Йому, вчорашньому діючому офіцеру, військовому льотчику, на початку 90-х років, після розпаду Союзу, довелося здійснити жорстку посадку на землю. Адже тоді у зв’язку зі скороченням армії тисячі таких, як він, професійних військовослужбовців опинилися фактично на вулиці... Щоб адаптуватися до цивільного життя, навчався, зокрема й за кордоном за Гарвардською програмою перепідготовки колишніх військових. Саме там, на Заході, побачив, яку велику увагу європейці й американці приділяють якості харчових продуктів.
Однак свій шлях у бізнес починав 1992 року з перевезень і торгівлі пально-мастильними матеріалами. Ті стежки, звісно, перетинались із сільськими. Тож коли запропонували відродити виробництво практично на руїнах «добитого» господарства у селі Худоліївка Глобинського району, не відмовився. Водночас згадав, наскільки цінується вирощена без застосування хімікатів продукція у цивілізованому світі. Тож, узявши в оренду понад 900 гектарів землі 2007 року, вже наступного долучився до тоді ще дуже вузького кола ентузіастів органічного землеробства.
Після трирічного перехідного періоду, необхідного для оздоровлення землі, очолюване ним ТОВ «Кварк» отримало перший сертифікат, який підтверджував їхнє господарювання за міжнародними стандартами. А значить, з’явилася можливість збувати вирощене й за кордоном. Зрештою, не менше за прорубане вікно в Європу Василь Лобан цінує поступ у тепер майже рідному для нього селі. Бо саме завдяки «Кварку» його газифікували, тут зберегли школу, дитсадок і будинок для літніх земляків. Місцеві селяни навіть на своїх городах почали відмовлятися від застосування «хімії».
Тепер щороку за сертифікованою методикою органічного землеробства у «Кварку» вирощують 12—13 видів сільськогосподарських культур. До того ж не лише традиційні пшеницю, ячмінь та сою, а й уже майже екзотичні для Полтавщини овес, гречку, просо, льон, сочевицю, коріандр, нут...
Майже оптимальна сівозміна дає змогу боротися з бур’янами та шкідниками без гербіцидів-пестицидів. І так само без синтетичних хімічних добавок збагачувати грунт поживними речовинами. Та, зрештою, оздоровлювати землю, дбати про здоров’я майбутніх поколінь. Свій шлях із кабіни військового літака на врожайне поле Василь Лобан називає прикладом символічного перековування меча на орало. Та коли врахувати, що всіляка «хімія» для родючих полтавських чорноземів залишається набагато серйознішою загрозою, ніж меч, то можна з певністю сказати, що на орало він повсякчас перековує справжнісіньку «бомбу»...
Підготував власкор «Голосу України» в Полтавській області Василь НЕЇЖМАК.
Фото автора
