Про це заявив голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег Наливайко (на знімку), підбиваючи підсумки роботи відомства у 2018 році, повідомляє Укрінформ.

«31 грудня закінчився трирічний термін реформування. Можемо сказати, що реформа вже завершена. Хоча бюрократичний процес ще триває», — сказав Наливайко.

Він нагадав, що це одна з головних реформ, яка була наслідком міжнародних зобов’язань перед ПАРЄ та була покликана, передусім, обмежити вплив держави на ЗМІ. А також констатував, що газети в Україні вже стали зовсім іншими.

«Це не бойові листки, не газети з десятьма світлинами місцевого керівника. Зовсім інші показники і найголовніше — зовсім інше мислення наших колег — редакторів цих видань», — наголосив голова Держкомтелерадіо.

Щодо статистики, то він нагадав: на сьогодні до Зведеного переліку об’єктів реформування внесено 760 державних і комунальних друкованих ЗМІ. З них 662 комунальні, 98 державних.

Лідерами процесу реформування були Кіровоградська, Житомирська, Хмельницька, Миколаївська, Полтавська, Тернопільська, Рівненська області. Аутсайдерами, протягом усього періоду, Київська і Закарпатська області та місто Київ.

Наливайко також нагадав, що Держкомтелерадіо розроблено проект Порядку адресної фінансової допомоги реформованим друкованим ЗМІ місцевої сфери розповсюдження.

Утім, є і проблеми. Як зазначив голова Держкомтелерадіо, головним ворогом реформованих ЗМІ на сьогодні є «Укрпошта» та її тарифна політика. Він також заявив, що будь-які звернення і прохання надати підсумки передплатної кампанії для того, щоб можна було провести аналіз, керівництво «Укрпошти» проігнорувало. «Це абсолютно антидержавна політика, політика, спрямована на те, щоб знищити друковані видання».

«Друга проблема — це поява так званих нових ЗМІ. Це бюлетені, які під себе роблять місцеві керівники. Тут своє слово має сказати Генеральна прокуратура», — наголосив Наливайко.

Щодо залежності інтенсивності процесу реформування від розміру дотацій з місцевих бюджетів Наливайко додав, що редакції, які тривалий період не мали істотних фінансових надходжень, реформувались одними з перших, і, навпаки, — ті, що отримували значні кошти, цього, на жаль, не зробили.