Таку рубрику започатковує «Голос України».

Нині в країні задекларовано і тривають реформи освіти, медичного обслуговування, місцевого самоврядування тощо.

Офіційні речники і штатні експерти, політтехнологи, консультанти обговорюють, пропонують, погоджуються і заперечують перебіг реформаторських потуг.

Редакція вирішила надати слово тим, для кого, власне, творяться усі ті зміни.

Листи з Рівненщини

Надокучили експерименти над людьми

Обурює те, що уряд не зважає на думку ні народних депутатів, ні профільного парламентського комітету щодо особи в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун. А тим паче не дослухається до думки пересічних громадян, які на собі переносять усі перекоси в медицині авторства цієї заокеанської чиновниці. Уряд забуває про те, що він найнятий народом на роботу, утримується за бюджетні кошти, тому повинен рахуватися з думкою свого роботодавця — народу. Якщо вже Уляна Супрун такий високий фахівець, хай високопосадовці візьмуть її собі за сімейного лікаря.

Надокучили експерименти над людьми, до того ж невдалі. Несила вже їх терпіти. У списку безплатних ліків — тільки дешеві. Скажімо, мені виписали від тиску препарат ЕдарбіКлор, пластинка якого коштує 150 гривень. У переліку безплатних препаратів його немає, замінники та інші ліки мені, як людині, схильній до алергії, не підходять. Тому з мізерної пенсії у 1700 гривень (так віддячила держава за 38 років моєї роботи) мушу відривати 300 гривень на ці ліки. Порахуйте, що залишається на харчі та комуналку.

Людмила ДАНЮК.

Забороніть чиновникам лікуватися за кордоном

Високі чиновники могли б продемонструвати свою підтримку в. о. міністра Уляні Супрун, яка, на мою думку, як юриста із півстолітнім стажем, обіймає цю посаду незаконно, лікуючись не за кордоном, а в наших вітчизняних комунальних лікарнях. Тоді вони бачили б реальну картину стану її «реформ». Однак дізнаюся з преси, що, скажімо, учасник Майдану Віталій Кличко лікується в Австрії. А чому не в Україні?

У лікарнях області погано харчують, майже скрізь є проблеми з харчами для діабетчиків. Скажімо, у Рівному в міській лікарні на харчування виділяють лише 6 гривень на день, обмежують навіть кількість хліба, як у війну в блокадному Ленінграді.

А чи бачили чиновники дороги місцевого значення на Поліссі, якими із сіл «швидка» повинна за певний час дістатися до хворого: баюра на баюрі. Тому вкластися у нормативи нереально. Торік на відрізку дороги Степангород — Володимирець, яка у жахливому стані, відвалилося колесо у «швидкій», якою везли на пологи вагітну жінку.

Дуже далекі, на жаль, автори медичних «реформ» від народу — як декабристи. А потрібно, щоб вони знали наші невеселі українські реалії  і, виходячи з них, реформували медицину. А чому б не перейняти досвід сусідньої Білорусі, де лікуються чимало жителів поліських районів Рівненщини, де немає епідемії туберкульозу, є низка інших переваг, які було б варто перейняти і нам.

Іван ВОЗНЮК.

Де мої 26 гривень?

Прочитала у пресі, що на медикаменти кожному мешканцю Рівненщини в цьогорічному обласному бюджеті передбачено понад 26 гривень на день. Багато разів лежала в лікарні, але жодного разу мені нічого з медикаментів не видали. А за них, я підрахувала, можна купити фізрозчин, систему для крапельниць та ще кілька шприців.

Натомість була свідком того, як до лікарні доправили безхатченка. Обмили, привели в нормальний вигляд і почали лікувати. До того ж за бюджетні кошти, бо з відділення написали на головного лікаря заяву, що в пацієнта-безхатченка немає коштів, то для нього підписали безплатних ліків більш ніж на тисячу гривень.
Звичайно, людину потрібно лікувати, рятувати, виявляючи милосердя. Але чому не виявляють такого милосердя до незаможних пенсіонерів, які, пропрацювавши все життя на державу, тепер залишені нею напризволяще. А як інакше можна назвати те, що якщо в людини немає коштів на лікування, то вона повинна помирати?

Валентина БОГДАНЕЦЬ.

Обладнання без фахівців нічого не варте

Мені імпонує, що в нашій області ремонтують колишні ФАПи, лікарні, закуповують обладнання. Бо лікуватися в комфорті дуже важливо для пацієнта. А ще важливіше, якщо тебе лікують кваліфіковані фахівці. У нашій області таких знаю багато, тож треба зберегти той «золотий» лікарський потенціал. А це можна зробити за достойної заробітної плати.

На жаль, від реформи виграли тільки сімейні лікарі, в яких справді збільшилась зарплата. А ось інші категорії лікарів, особливо терапевти, кардіологи, цього поки що не відчули — зарплати в них невисокі. І дуже не хотілося б, щоб вони, на чиє навчання наша держава витратила кошти, виїжджали на роботу за кордон. А такі випадки, на жаль, уже є. Треба це зупинити.

Любов ПАНФІЛОВА.
Листи готувала Олександра ЮРКОВА.

Шановні читачі! 
Пишіть, висловлюйте свою думку.