У Мюнхені відбулася триденна конференція з безпеки, на якій обговорювалися питання контролю над озброєннями та співробітництва у сфері оборонної політики. Також ішлося про взаємодію між торгівлею і політикою безпеки, наслідки зміни клімату, технологічні інновації.

Утім, як заявив голова конференції Вольфганг Ішінгер, це лише «вершина айсберга» в обговореннях у центральному залі. Решта, за традицією, відбувається у кулуарах, за лаштунками публічних дискусій. Хоч говорити про публічність не доводиться, оскільки форум, теж за традицією, був практично закритий.

Мюнхенська конференція упродовж тривалого часу вважалася своєрідною вітриною трансатлантичного партнерства — США та ФРН, а потім і ЄС із США, котре склалося після Другої світової війни. Нині, за характеристикою Вольфганга Ішінгера, настала «нова ера масового суперництва між США, Китаєм і Росією, котра поєднується з певним вакуумом лідерства в так званому ліберальному світовому порядку».

А замахнувся на цей порядок ще на початку свого президентства Дональд Трамп з його гаслом «Америка понад усе!», що поставило під сумнів не лише базову довіру до США, а й похитнуло єдність у країнах Заходу загалом. Виступаючи в дискусіях високоповажні учасники говорили кожен про своє, ніби забувши про те, що мали б узяти за основу саме взаємодію у розв’язанні багатьох актуальних і надважливих проблем.

Так, віце-президент США Майкл Пенс мало не в ультимативній формі вимагав від європейців, зокрема від ФРН, робити більші внески на утримання НАТО, відмовитися від спорудження «Північного потоку-2» та визнати Хуана Гуайдо президентом Венесуели. Тема збільшення внесків у НАТО — не нова: Америка вимагає коштів більше, а Європа не поспішає ділитися вмістом свого гаманця. Тож поки що сторони залишаються кожна при своїй думці…

Канцлер Ангела Меркель запевнила, що Росія для Німеччини — надійний партнер у всі часи, а ще одна транзитна магістраль для постачання газу аж ніяк не поставить її в енергетичну залежність від Москви. Але зауважила, що санкції — так, слід продовжити. Що стосується «Північного потоку-2», то ця труба не завдасть шкоди Україні, яка, на думку канцлера, збереже свій транзитний потенціал. Тому газопровід має буде добудований.

Глава зовнішньополітичного відомства РФ Сергій Лавров наполягав, що саме Захід і Європа несуть відповідальність за погіршення відносин із Росією.

Також інші лідери Старого Континенту перекидалися претензіями з представниками Нового Світу, що означає наявність серйозних суперечностей між Європою і США.

Україну на цьому форумі представляв Президент Петро Порошенко, який, крім участі в дискусіях, мав зустрічі з обома сторонами, котрі з’ясовували, хто з них вагоміший. І жодних «нестикувань» з партнерами в нього не було, принаймні таку інформацію отримали журналісти. А віце-президент США Майкл Пенс (на знімку) навіть запевнив Петра Порошенка, що «Америка з вами».

Також кандидат на посаду президента Єврокомісії від ЄНП, німецький євродепутат Манфред Вебер під час зустрічі з Петром Порошенком припустив, що ЄС може побудувати систему протиракетної оборони за участі України. На його думку, це сприяло б відновленню єдності в Європі. Щоправда, там такі системи вже встановили США…

Український Президент обговорив з Ангелою Меркель низку актуальних для України питань, зокрема, ситуацію на Донбасі, а також так званий азовський пакет акцій, спрямований на запровадження санкцій проти Росії у зв’язку з подіями в Керченській протоці.

Хоч тема України на конференції у Мюнхені й не була головною, але вона вкотре привернула до себе увагу світових політиків. Утім, далеко не всі вони однозначно оцінюють ситуацію, а особливо питання запровадження санкцій проти Росії. Дехто загалом не вважає їх доцільними, а інші — що вони не мають стосуватися енергетики чи торгівлі, а лише деяких «гуманітарних» питань, як, приміром, надання чи ненадання віз російським громадянам.

У роботі Мюнхенської конференції узяли участь також представники української опозиції Юлія Тимошенко та Анатолій Гриценко, котрі теж зустрілися з низкою західних політиків і виступили в дискусіях.

На жаль, попри висловлену Україні підтримку, цього разу під час конференції не відбулася зустріч у «нормандському форматі», котра традиційно проводилася у її рамках. І хоч у підсумку участь України в Мюнхенській конференції була позитивною, однак цей авторитетний форум не є таким, що ухвалює рішення, неодмінні для виконання.

А загалом, як вважають аналітики, від цьогорічного «Мюнхена» в його учасників залишився присмак розчарованості: всупереч важливим пропозиціям і їх обговоренню ситуація не є такою, що обіцяє більше стабільності в світовому порядку, який, схоже, наказав довго жити…

Наталія ПИСАНСЬКА.

Фото автора.

Берлін.