Голова обласної державної адміністрації Микола Клочко (ліворуч) і голова обласної ради Володимир Токар.

Якщо запитати, що нас не влаштовує у цьому житті, більшість українців знає перелік головних проблем, з яких складається відповідь. Діапазон негараздів аж надто широкий, починаючи від корупції та дорогого газу і закінчуючи низькими зарплатами та пенсіями, несприятливою екологією і війною. Тому, готуючи матеріал про підсумки минулого року на Сумщині, ми запропонували керманичам регіону — голові обласної ради Володимиру Токарю та голові обласної державної адміністрації Миколі Клочку —зосередитись на здобутках. За браком місця ми використовуємо лише частину відповідей, наданих на запитання «Голосу України».

Акценти зміщуються з центру до околиць

Найуспішнішою реформою, що реалізується в Україні, багато хто вважає децентралізацію. На Сумщині створено 35 ОТГ — за словами В. Токаря, це 66% від передбаченого Перспективним планом завдання. Область довго пасла задніх у питаннях децентралізації, але потім відбувся різкий ривок і вона увійшла до групи лідерів. За комплексом децентралізаційних показників Сумщина вже тривалий час впевнено тримається у першій десятці українських регіонів.

М. Клочко каже, що найкраща ситуація на сьогодні у Краснопільській об’єднаній територіальній громаді. Її можна вважати однією з найбільш успішних в Україні. Протягом року власні доходи цієї ОТГ зросли у багато разів. Широковідома в державі втіленими новаторськими ідеями також Тростянецька ОТГ. Місцева громада взялася за капітальну реконструкцію стадіону імені знаменитого земляка — дворазового олімпійського чемпіона, десятиразового чемпіона СРСР, багаторазового світового і європейського рекордсмена з бігу Володимира Куца.

У Тростянці реконструюють історико-архітектурні пам’ятки та створюють інфраструктуру для розвитку комунального господарства, економіки і підприємництва. З метою підтримки і розбудови бізнес-середовища у місті з’явиться сучасний хаб. За словами М. Клочка, цей та ще один масштабний проект на території громади будуть реалізовані за кошти ЄС: необхідні документи щодо цього вже підписано. «Але будь-які інфраструктурні проекти мають впроваджуватись не хаотично, а відповідно до перспективних планів розвитку ОТГ, — наголошує М. Клочко. — Я доручив першому заступнику голови ОДА Вадиму Акпєрову очолити роботу зі створення Перспективного плану розвитку Сумської області. Але ініціатива тут повинна йти знизу, від громад, бо місцеві жителі найкраще знають про свої найважливіші потреби і свої «точки зростання».

Кордон — не бар’єр для інвестицій

Сумщина має найдовший серед українських регіонів кордон із державою-агресором, і ця обставина певним чином впливає на настрої потенційних інвесторів, адже гроші, як відомо, люблять тишу. Незважаючи на це, минулого року в економіку області вклали мільярди гривень. «Тільки за перше півріччя було освоєно 2,6 млрд грн капітальних інвестицій, — каже Володимир Токар. — Це на 14% більше, ніж за такий само період попереднього року. Маємо для інвесторів земельні ділянки, значну кількість родовищ корисних копалин, запаси енергетичних потужностей та високий рівень освітніх і наукових закладів, де готують висококваліфіковані кадри».

За словами голови обласної ради, особливо привабливим для інвесторів був агропромисловий комплекс Сумщини. Протягом перших трьох кварталів минулого року тут було реалізовано 63 інвестиційні проекти на загальну суму 1 млрд 366 млн грн. Здобутки сільгоспвиробників області — окрема і масштабна тема, сьогодні обмежимося лише кількома показниками. Торік Сумщина встановила рекорд із валового виробництва зерна, намолотивши його майже 4,5 млн тонн. Пам’ятається, у радянські часи відмінним результатом вважався 1,3 млн тонн, але його на Сумщині так і не досягли. У 2016 і 2017 роках область одержувала по 3,5 млн тонн зерна. За урожайністю зернових і зернобобових культур Сумщина посіла 4-те місце в державі, а за кількістю поголів’я корів перебуває у першій п’ятірці областей.

Але повернемось до інвестицій. Залучення їх у розвиток регіону — це масштабна робота, що має багато складових. Одна з них — наявність у населеного пункту містобудівної документації. Голова облдержадміністрації Микола Клочко нагадав про це на засіданні колегії ОДА, що відбулося 30 січня. Містобудівною документацією забезпечена лише половина населених пунктів Сумщини, до того ж значна частина цих проектів була розроблена ще за радянських часів. Тим часом схеми розроблення стратегічних документів, фінансового планування і містобудівної документації нероздільні та взаємопов’язані.

У стані війни з бездоріжжям

Обласна влада 5 лютого звітувала перед представниками громадськості та журналістами про результати ремонту і будівництва доріг. Відповідаючи на запитання «Голосу України» на цю тему, голова облдержадміністрації Микола Клочко наголосив: минулого року дороги ремонтувалися майже в усіх районах Сумщини, особливо в сільській місцевості. «Приводимо до ладу шляхи, які не бачили ремонту десятиліттями», — каже М. Клочко.

Виконувалися роботи на 48 об’єктах, із них на 11 об’єктах — у рамках «митного експерименту». Як відомо, прикордонним областям дозволили використовувати на дороги частину коштів, залучених понад план регіональними митницями, і Сумщина такою можливістю скористалася сповна. Область використала на дороги 214 млн грн «митних» надходжень. «Я та голова облдержадміністрації Микола Клочко зустрічалися із Президентом та Прем’єр-міністром і заручилися їхньою підтримкою щодо виділення коштів, — розповідає голова обласної ради Володимир Токар. — Наступного року плануємо виконати ще більше дорожніх робіт. Причому це робитиметься якісно, з гарантією».

«Дорога — це символ руху вперед, а хороша дорога означає, що курс прокладено у правильному напрямку, — доповнює М. Клочко. — Так казав Президент, котрий оголосив 2018-й Роком доріг в Україні. На Сумщині саме так і відбулося».

У пріоритетах — освіта, медицина і соцзахист

За словами В. Токаря, обласний бюджет-2019 становить 6,6 млрд грн. Найбільше коштів буде витрачено на соціальну сферу: зарплату працівникам, допомогу сім’ям з дітьми, виплату субсидій, підтримку учасників бойових дій та їхніх сімей. На 25% порівняно з минулим роком збільшили фінансування на оздоровлення дітей.

У сільській місцевості Сумщини нинішнього року відкриють 13 сучасних амбулаторій, оснащених новітнім обладнанням. Заклади, побудовані з нуля, одержать вісім районів, а загальний кошторис робіт становить 145 млн грн. «На більшості об’єктів роботи вже розпочаті, — каже М. Клочко. — Вони тривають, незважаючи на погоду: сучасні технології це дозволяють. У березні—квітні вже здаватимемо приміщення в експлуатацію».

Голова облдержадміністрації вважає: щоб зрозуміти, як змінюються Україна загалом і Сумщина зокрема, треба проаналізувати етапи впровадження фундаментальних реформ, зокрема проекту «Нова українська школа». За кошти державної субвенції та місцевих громад освітні заклади устаткували новими меблями для вчителів і учнів, комп’ютерним та мультимедійним обладнанням, іншими технічними новинками. Всі першокласники забезпечуються ігровими наборами LEGO, що дає змогу організувати навчальний процес на сучасному рівні. На Сумщині створено 44 опорні школи, які мають 55 філій. Сільські діти здобувають тут якісні знання і можуть конкурувати з однолітками, котрі навчаються у престижних міських закладах. Не оминули увагою дітей з особливими потребами, яких на Сумщині 4 тисячі. Створюється мережа інклюзивних навчальних закладів, котрих в області вже 20.

Увага до госпіталю

«Не можу не повторити слова Президента про те, що армія, особливо сьогодні, є гарантом нашої незалежності, — каже М. Клочко. — Це розуміє влада на всіх рівнях. Ми надаємо допомогу військовослужбовцям та їхнім родинам, частинам Збройних Сил та Національної гвардії, що розташовані на території області, правоохоронним органам і прикордонникам».

На Сумщині проживає понад 12 тисяч учасників АТО та ООС. Минулого року більш як 120 із них пройшли оздоровлення за бюджетний кошт — у середньому було виділено майже 10 тис. грн на одну особу. За кошти обласного бюджету 1,5 тисячі сімей учасників бойових дій забезпечили твердим паливом. На Сумщині діє регіональна програма безплатного обслуговування захисників у громадському транспорті.

«Приділяємо серйозну увагу обласному госпіталю, де лікуються учасники бойових дій, — доповнює В. Токар. — На один ліжко-день одного пацієнта госпіталю виділялось понад 100 грн, зокрема, 56 грн — на забезпечення медикаментами плюс 58 грн — на харчування. Понад 2 млн грн коштів обласного бюджету витратили на ремонт двох відділень, а у нинішньому році передбачено витратити 4 млн грн на заміну вікон та будівництво індивідуальної котельні. Котельня працюватиме на твердому паливі, і коли ми її відкриємо, пацієнти обласного комунального закладу не залежатимуть від примх теплопостачальника, котрий надає послуги з централізованого опалення. Останнім часом маємо з цим певні проблеми».

Цього року, окрім госпіталю, на надійне автономне опалення має перейти ціле «медичне містечко» — комплекс обласних комунальних закладів, до якого входять геріатричний пансіонат, діагностичний центр та кілька лікарень.

Підготував Володимир ЧЕРНОВ — власний кореспондент нашої газети в Сумській області.

Фото автора