На знімку (справа наліво): Посол України в Туреччині Андрій Сибіга із дружиною Тетяною, учасники виставки Марія Гринюк та Рустем Скибін.

Ще один крок до того, щоб «Традиція Косівської мальованої кераміки» потрапила до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Що можна вмістити в двадцятикілограмовий багаж на літак до Анкари? Стенди, керамічні плитки, дзбанки, посуд, анімалістичну ліпнину та інші дивовижі. Все це багатство, ретельно відібране й спаковане, успішно приземлилося в столиці Туреччини, де відбувався 15-й Міжнародний фестиваль традицій народних ремесел світу. Необережні вантажники в аеропорту частину з тих гуцульських скарбів розбили.

Розпачу Марії Гринюк, доцента Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв, не було меж! Адже разом із кримськотатарським майстром кераміки Рустемом Скибіним представляли ремесла та культуру нашої країни на грандіозному заході, участь у якому взяли 40 країн Євразії, Африки та навіть Латинської Америки.

Тим часом «Традиція Косівської мальованої кераміки» внесена до національного надбання країни, включена до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України та претендує на включення до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО. Оплатив поїздку Координаційний центр турецького агентства зі співробітництва та організації (ТІКА).

Після повернення з Туреччини Марія Гринюк розповіла: «До нашої експозиції люди підходили з усмішками і вигуками «Україна!». Приємно, що цікавляться нашою культурою. Особливим теплом нас зігрівала турбота діаспори та нашого посольства і, зокрема, Посла України в Туреччині Андрія Сибіги. Уявіть, пан Посол до візиту на виставку перечитав наші з Рустемом публікації і вивчив творчий доробок, ставив безліч фахових запитань. Це круто — відчувати за кордоном турботу і підтримку своєї держави. Наші два прапори — український і кримськотатарський — гордо майоріли на виставці, поруч із іншими».

Рустем Скибін вдруге на цій престижній виставці. Там уже впізнають особливий стиль його кераміки. Він працює в Києві, але популяризує саме кримськотатарську автентику.

У рамках підготовки досьє для ЮНЕСКО ще в 2013 році кандидат мистецтвознавства, член Національної спілки художників Марія Гринюк створила громадську організацію «БФ «Автентика Гуцульщини». Від імені цього благодійного фонду заснувала фестиваль «Мальований дзбанок». Обласна влада взяла його під своє крило. Голови Косівської РДА Віталій Кічеряк та райради Павло Ванджурак, начальник управління культури Івано-Франківської ОДА Володимир Федорак активно лобіюють міжнародний статус фестивалю.

Марія Гринюк вважає, що це важливо саме напередодні рішення ЮНЕСКО.

Вирізняє Косівську мальовану кераміку образна мова сюжетних композицій, де відтворена історія краю. Майстри зберігають давню техніку, розпис трьома кольорами по глині. Така оздоба колись була поширена в Європі. Але саме гуцули (майстри Коса, Кут) розвинули це ремесло в такому декоративному аспекті, який не повторюється ніде.

«Включення до Репрезентативного списку не дає матеріальних статків, але це — світове визнання нашої традиції, — наголошує Марія Гринюк. — Експерти ЮНЕСКО моніторять відповідність автентичних технологій, розвиток та охорону, популяризацію. Отже, і ми, і держава беремо на себе охорону та розвиток цієї традиції, і саме на нас відповідальність».

Марія Гринюк — автор проекту будівлі «Дзбан», що має постати в передмісті Косова як культурно-мистецький туристичний центр та своєрідний символ Косівської мальованої кераміки. На трьох поверхах розмістяться виставкові ніші, міні-кінотеатр. А ще — прибудова з гончарними та художніми майстернями. Неподалік звідти — дві загальноосвітні школи, то хай приходять діти, переймають навики. Поруч буде й хата-гражда та інші автентичні будівлі, такий собі міні-скансен. Проект переміг у конкурсі програм місцевого розвитку Івано-Франківської облради, є відповідне фінансування.

Марія Гринюк має авторське свідоцтво на проект «Дзбану», але подарувала його громаді. Хоч були охочі викупити для комерційних цілей. А для мисткині важливо, щоб не згасло ремесло, щоб не заполонили гуцульські базари китайські підробки. Щоб туристи їхали подивитися саме на автентичну Косівську мальовану кераміку.

Майстриня наголошує: цим проектом прагнуть збудити громаду до дії, щоб розуміла свою роль у збереженні нематеріальної спадщини Гуцульщини, щоб були задіяні місцеві майстри.

«За ці роки написала би докторську дисертацію, але така праця набагато важливіша. 35 літ працюю в інституті, а хочу щось змінити, йти далі. З ідеєю проекту, свого дитинчати, отримала нове дихання. Хочу використати свій потенціал для втілення в життя творчих ідей. Це той багаж, який нести наче й важко, але ще важливіше — передати нащадкам», — підсумовує Марія Гринюк.

Людмила СТРАЖНИК.

Фото надано Марією Гринюк.

Івано-Франківська область.