Добрий десяток літ її вважали чи не основним символом підкупу виборців. Чому саме гречка? З одного боку, це був недорогий продукт, на який учасники виборчих перегонів могли не надто витрачатись. З другого, саме дешевизна демонструвала, як цинічно купуються голоси найбідніших.

Сьогодні деякі пенсіонери з невисоким достатком кажуть: від крупи, може, і не відмовилися б, але її давненько ніхто не пропонує. Схоже, саме цей виборчий «хабар» відходить у минуле. Політики використовують більш сучасні й вишукані технології. Але те не означає, що в народі почали менше любити цю кашу.

Тож яким є курс «виборчої валюти»? Найдешевшу вагову можна купити за 13 — 14 гривень за кілограм. І це одна з найдоступніших пропозицій. Щоправда, деякі виробники продають фасоване ядро і по 34 — 42 гривні за шістсот грамів, позначаючи, що це екологічно чистий продукт. Та чи варто переплачувати у чотири — п’ять разів, треба подумати.

Як стверджують досвідчені агрономи, гречка — одна із найпростіших у вирощуванні культур. Здебільшого не хворіє і не нищиться шкідниками, а відтак не потребує постійної обробки хімікатами. Без лабораторних досліджень важко говорити про те, наскільки відрізняється найдешевший продукт від найдорожчого з позначкою «еко», однак можна припустити, що практично будь-яка гречка є доволі «чистою». Тож модний нині префікс подекуди є лише вдалим маркетинговим ходом продавців, на якому успішно заробляють.

Якщо на це не купуватись, то можна сказати, що гречана крупа впала у вартості до найнижчих позначок. Навіть попри те, що колись вона вартувала 5 — 8 гривень за кілограм. Але відповідно до тодішнього валютного курсу ця ціна наближалася до долара. Тепер же коштує менше половини. Тож вочевидь явна девальвація.

А якщо порівняти, приміром, з вівсяними пластівцями — то це справді чи не найліпший продукт. Бо обидві каші підійдуть для здорового харчування, а при цьому за сорокаграмовий пакетик класичної вівсянки просять приблизно 4,8 гривні. Це означає, що кілограм перевищує 120 гривень. Що й казати, дорогувато. І це при тому, що пластівці виготовляють із зерна, яке коштує не більш як 5 — 7 гривень за кілограм.

На ринку аграрних закупівель приблизно стільки ж коштує і продовольчий ячмінь. Але ячмінна каша вартує 9 — 12 гривень за кілограм, на одну — дві гривні дорожча перловка, тож обидві у рази дешевші від елітної вівсянки.

Радує те, що вибір є, і покупець може його зробити. Хочеш дорогого і гарно запакованого товару — заплати до сотні гривень за кілограм. Хочеш вагового — бери на порядок дешевше. При цьому корисність і харчова цінність обох варіантів не дуже різняться.

А над тим, чому так різняться ціни на культури, котрі вирощуються на вітчизняних полях, можна поміркувати. Частково на це впливають виробничі затрати. Але, думається, значно більшу роль відіграють саме традиції споживання, дієтологічна мода, а відтак і швидка реакція продавців: є попит — є вища вартість.

Зате дефіциту немає. Навіть попри те, що не так багато аграріїв займаються вирощуванням тих зернових, котрі потім підуть на переробку на круп’яні заводи. Здебільшого за це беруться невеликі приватні та фермерські господарства. Водночас, коли потужні холдинги роблять ставку на пшеницю та кукурудзу, бо з кожного гектара мають врожай в 7 — 10 разів вищий, ніж, скажімо, гречки. Та, можливо, все це і на краще. Бо кожен уже зайняв свою нішу на ринку, і наразі існує певний баланс.

Ми розповідали, що восени забили тривогу аграрії-депутати Хмельницької обласної ради: мовляв, посіви гречки різко скорочуються, так і до втрати галузі недалеко. Але в департаменті агропромислового розвитку заспокоюють: гречки вистачить усім.

Минулого сезону в області майже з 12 тисяч гектарів зібрали 214 тисяч тонн. Врожай був більшим від попереднього на п’ятдесят тисяч тонн.

Якщо врахувати норми споживання та вихід крупи при переробці зерна, то виходить, що область забезпечила себе цим продуктом більш як на 500 відсотків. А оскільки він практично не експортується, то виходить, що вистачить ще на п’ять — шість областей.

У загальний врожай свою частку внесли і гречкосії з інших регіонів, тому про порожні полиці в магазинах говорити не доводиться.

Якщо гречка і втратить у ціні як «виборча валюта», споживачу хвилюватися не варто — недорогого доступного продукту в магазинах вдосталь.

Ірина КОЗАК.

Хмельницька область.

Між іншим

Органічні пластівці здорожить вирощена без хімії сировина

Чому все-таки пластівці коштують у супермаркетах значно дорожче за крупи і, що називається, б'ють споживача по кишені? На це запитання ми попросили відповісти Павла Шевчука, директора з маркетингу "Добродія Фудз". Компанія спеціалізується на реалізації пластівців  із зернових та сумішей злаків.

-- З однієї і тієї ж сировини (круп у нашому випадку) можна виготовляти різні види продукції. І ціна на них буде різна, що обумовлюється технологією виробництва, вартістю енергоресурсів, трудових затрат, додаткових інгредієнтів тощо, -- розповів експерт.

Так, на основі гречки можна виготовити гречану крупу, очистивши, облущивши, відсортувавши та підсмаживши сировину, закуплену у сільгосппідприємства чи фермера. Далі, за логікою технологічного процесу, після гідротермічної обробки та плющення отримуємо гречані пластівці. Продукцією більш глибокої переробки є рецептурні каші, наприклад, з додаванням до гречаних пластівців сушених грибів, цибулі чи інших овочів. Враховуючи особливості виробництва різних видів продуктів із тих же самих видів зернових, їх собівартість, а значить, і кінцева вартість на полицях магазинів різнитимуться. Ціна також залежить від матеріалу упаковки, серед яких можна виділити три найтрадиційніші (у порядку зменшення собівартості): картонна коробка, паперовий пакет та пакет із поліпропіленової плівки.  Якщо взяти до уваги порційну упаковку, то ціна буде вищою через використання більшої кількості витратних матеріалів. Крім того, суттєві логістичні витрати, відсоток яких досить значний, передусім в імпортних продуктах.

Також слід зазначити, що гарний продукт не може бути дешевим. Не доречно порівнювати підприємства, які використовують якісну сировину, вкладають значні ресурси на організацію виробництва за передовими світовими стандартами (і періодично підтверджують це сертифікатами FSSC 22000, HALAL, KOSHER та ін.), витрачаються на розробку сучасного пакування, з тими виробниками, які виготовляють товари нижчої якості, за нижчими стандартами безпечності харчових продуктів та в дешевшому пакуванні.

Що стосується вартості продуктів, виготовлених за сертифікатом "Органік стандарт", то вона обумовлена порівняно високою вартістю сировини, яка вирощується за особливою технологією, без застосування агрохімії. Щоб організувати органічне агровиробництво, поля мають впродовж кількох років "відпочивати" від хімії, а  технологічні процеси є більш трудомісткі тощо. Щодо виробництва, то тут також існує безліч правил та обмежень, дотримання яких підтверджується численними та суворими лабораторними дослідженнями. Органічна продукція має більшу вартість, проте успішно знаходить свого споживача, готового сплачувати за товар відповідної якості.

Наостанок необхідно зауважити, що пластівці -- це сучасний продукт з масштабними перспективами. На фоні великої кількості стагнуючих ринків ринок пластівців демонструє гарну динаміку -- щорічний приріст обсягів сягає  8--9 відсотків.

Галина КВІТКА.