Сезон збирання меду ще далеко не почався, а пасічники на Херсонщині вже спересердя б’ють горщики із його експортерами. Причина конфлікту — не можуть домовитися про ціну солодкого продукту. Ще минулого літа мед зі степового та плавневого різнотрав’я та соняшнику посередники купували щонайменше по сорок—п’ятдесят гривень за кілограм. Така ставка цілком дозволяла окупити витрати на утримання вуликів для середніх та великих пасік. Однак взимку, коли мед зазвичай дорожчає через те, що бджоли «йдуть у відпустку», відбувся зворотний процес. Хоч як дивно, оптові закупівельні ціни на мед фірми-експортери знизили до 30—36 гривень за кілограм, і він став у реалізації збитковим.
Тепер більшість пасічників припинили розпродаж його минулорічних запасів. Вони закидають посередникам, що ті не вживають заходів до енергійнішого просування українського меду в торговельних мережах ЄС та США. А задовольняються отриманням своєї маржі за рахунок різниці між цінами в Україні та за кордоном. «Український мед продається по всьому світі, але посередники не бажають вкладати гроші в його рекламування саме як бренду, не пропагують його надзвичайні споживчі властивості. А якщо товар не рекламувати, стабільного попиту на нього не бачити», — переконаний голова Асоціації бджолярів Херсонщини Юрій Лавриненко.
У свою чергу, посередники зниження закупівельних цін мотивують істотним перенасиченням світового ринку.
Водночас, на полицях магазинів Євросоюзу кілограм якісного (в тому числі українського) меду дешевше, ніж за шість-вісім євро не знайти. Проте вітчизняних пасічників «стимулюють» віддавати його менше, як за півтора євро. Та ще й звинувачують у тому, що вони буцімто «притримують» продукт, створюючи його штучний дефіцит. Але стривайте, панове: торгувати собі на збиток ніхто не буде. У експортерів є, звичайно, свої витрати на сертифікацію товару, його фасування, виготовлення етикеток тощо. Проте й пасічникам мед задурно з неба не падає. Треба витратитися на виготовлення та ремонт вуликів (новий вулик — 600—800 гривень, медогонка — від двох тисяч гривень), перевезення їх на спеціальних платформах у місця цвітіння рослин-медоносів, закупівлю ємностей для зберігання меду тощо. І якщо продавати кінцевий продукт за ціною нижче собівартості, то незабаром можна взагалі «в трубу вилетіти».
Експерти не вперше радять: пасічникам варто об’єднуватися. І шукати виходи на зовнішній ринок самостійно, аби не підкорятися диктату перекупів (власне, таку мету і ставить Асоціація бджолярів області). А паралельно акцентувати увагу на задоволенні потреб внутрішнього ринку. До речі, у містах Херсонщини роздрібні ціни на мед геть не знижуються, хоча б що там відбувалося на зовнішньому ринку. Мед у нас продають по 80—160 гривень за кілограм — у два—чотири рази дорожче, ніж пропонують оптовики. Біда лише в тому, що купівельна спроможність українців обмежена: інакше вони давно б «позмітали» запаси з бідонів у коморах пасічників. А так власники вуликів уже починають тишком-нишком перекурювати їх на медовуху чи звичайний самогон. Це, звісно, не добре, але що вдієш?
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.
Херсонська область.
ФАКТ
За інформацією агропромислового розвитку ОДА, на Херсонщині «працює» майже п’ять тисяч бджолосімей. Але власники тільки чотирьохсот з них станом на 2018 рік легалізували свою діяльність.
ЦИТАТА
Одне з херсонських підприємств-експортерів, зокрема, поширило таке пояснення: «У 2017 році Україна експортувала рекордну кількість меду (67,04 тис. тонн). Паралельно активізувалися країни-конкуренти, зокрема Аргентина, Китай, Індія, В’єтнам, Таїланд. На збільшення обсягів виробництва цього солодкого продукту світовий ринок відреагував суттєвим зниженням цін».
