Так, за даними Державної митної служби та Мінагрополітики, станом на зараз із початку 2024/25 МР Україна експортувала 40,04 млн тонн зернових і зернобобових культур, із яких 1,668 млн тонн було відвантажено від початку поточного місяця.
Зокрема, з початку поточного сезону експортовано:
- пшениці — 15,566 млн тонн (у 2023/24 МР — 18,123 млн тонн);
- ячменю — 2,314 млн тонн (2,461 млн тонн);
- жита — 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн);
- кукурудзи — 21,565 млн тонн (28,416 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на зараз оцінюється в 68,7 тис. тонн (у 2023/24 МР — 96,7 тис. тонн), у тому числі пшеничного — 61,2 тис. тонн (91,3 тис. тонн).
Водночас у межах оновленої експортної стратегії Україна планує вихід на нові ринки після втрати торговельного безвізу з ЄС. За даними Мінагрополітики, найбільшими імпортерами української агропродукції є: Іспанія — 2,7 млрд дол.; Нідерланди — 1,6 млрд дол.; Італія — 1,3 млрд дол.; Німеччина — 1,2 млрд дол.
Зараз відпрацьовуються можливості виходу на нові ринки. У планах на 2025 рік вийти на 31 новий ринок, зокрема в країнах Африки, Близького Сходу та Китаю. Водночас головним завданням є перехід від сировинної моделі економіки до моделі з доданою вартістю.
Зазначається, що сьогодні український агроекспорт — це 24,5 млрд дол. на рік. А агроекспорт Польщі — 56 млрд дол. Тому що середня ціна тонни, яку експортує Україна, становить 309 дол., а в Польщі — 1560 дол.
Це завдяки тому, що в ЄС переробляють продукцію і експортують її з доданою вартістю, а Україна продає за кордон зерно, майже не переробляючи його.
Пресслужба Апарату Верховної Ради України.
Фото з відкритих джерел.
