За останні три роки Кабінет Міністрів уже восьме засідання присвятив питанням дерегуляції, скасувавши за цей час понад 1200 застарілих нормативних актів. На черзі — ухвалення ще низки рішень, які спростять ведення бізнесу в Україні.

За словами прем’єра Володимира Гройсмана, щокварталу робиться аудит регуляції, яка стосується бізнесу, та ще й досі знаходяться нормативні документи УРСР, або рішення попередніх періодів, які ускладнюють ведення підприємницької діяльності.

«В цілому було змінено або скасовано понад 1200 документів регуляції. Це була промислова машина, яка дозволяла обтяжувати бізнес, створювати умови для хабарництва, для придушення підприємництва. Так працював державний апарат, і, на жаль, робив це системно. Ми руйнуємо такий підхід», — зауважив прем’єр під час учорашнього засідання Кабміну та наголосив, що політика уряду є абсолютно чіткою — що легшим буде ведення бізнесу, то більше буде робочих місць, зростатиме економіка, збільшуватимуться зарплати, будуть стабільні бюджети, меншою буде інфляція.

Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів нагадав, що лише протягом минулого року було проведено три дерегуляційні засідання уряду, кумулятивний ефект від них у вигляді спрощення ведення бізнесу відчули майже 100 тисяч суб’єктів роздрібної торгівлі, 1000 компаній та понад 10 тисяч ФОПів.

Водночас С. Кубів наголосив, що нині пропонується скасувати 149 застарілих актів 1993—1997 років, які створюють правові колізії та додаткові навантаження, зокрема, в царині ліцензування господарської діяльності. «Маємо усунути бюрократичні перепони та зменшити контакти бізнесу з державними органами, що загалом зменшить витрати підприємців на 960 мільйонів гривень», — наголосив Перший віце-прем’єр.

Пропонується також скасувати обов’язковість ведення так званої «книги скарг та пропозицій» як радянського рудимента. На думку С. Кубіва, ця книга не захищає споживача, а призводить до додаткових витрат та створює можливості для зловживань з боку перевіряльних органів. «Загальні витрати всіх компаній на рік становлять 125 мільйонів гривень. Скасування книги скарг дозволить спрямувати ці кошти на розвиток бізнесу», — сказав він.

Крім того, пропонується скасувати максимальну надбавку в 10% на медичне обладнання і використовувати ринкове та конкурентне ціноутворення. «Дія максимальної надбавки призвела до штучного дефіциту на українському ринку якісних медичних виробів та виробів для застосування у терапії, лікування органних захворювань. МОЗ дослідив питання механізму державного цінового регулювання медичних виробів у країнах-членах ЄС та інших і не виявив жодних інструментів державного цінового регулювання на медичні вироби, які закуповуються за бюджетні кошти», — наголосив урядовець.

Уряд також пропонує затвердити чіткі вимоги для перевіряльних органів, коли і як вони можуть перевіряти бізнес. В цьому контексті С. Кубів зауважив, що наближається точка відліку — перше травня 2019 року — коли потрібно ухвалити всі зміни до законодавства, які будуть враховані експертами Світового банку для обрахування нашої позиції в рейтингу ведення бізнесу-2020. «Ми поставили собі мету до 2020 року піднятися щонайменше на 10 пунктів у рейтингу ведення бізнесу. Але наші конкуренти також не стоять на місці, тому нам потрібно швидше працювати, щоб домогтися запланованого результату», — наголосив Перший віце-прем’єр, додавши, що Мінекономрозвитку спільно з Офісом ефективного регулювання розробило комплексну постанову уряду щодо спрощення ведення бізнесу. «Ми готові винести відповідну постанову на розгляд уряду вже наступного тижня», — сказав С. Кубів.

Кабінет Міністрів затвердив положення про Податкову та Митну служби. Як відомо, рішення щодо розділу Державної фіскальної служби на два окремі органи — Державну податкову та Державну митну служби — уряд ухвалив ще у грудні 2018 року.

Олена РОМАШКІНА.