Хто не погодиться, що спільне і найголовніше завдання засобів масової інформації — формувати і виховувати свідоме, моральне, культурне, тверезе, мудре, справедливе суспільство! Але, на жаль, ні культури, ні духовності, ні справедливості. Переважають псевдокультура і псевдодемократія, розперезана пропаганда насилля та зомбування населення. Дротове радіо знищене, телевізійні канали — у приватних руках, газети й журнали, ті, що втрималися на плаву, ледь зводять кінці з кінцями. А держава замість того, щоб навести лад і спрямовувати інформаційну політику, заплющує очі на ворожі випади, ніби боячись зайвого галасу та звинувачень у нібито придушенні свободи слова. Декому, схоже, це на руку. Але не плутаймо свободу слова із вседозволеністю.
Новомосковськ
Дніпропетровської області.
