Під час робіт на весняному полі.

Фото автора.

Аграрії Полтавщини виконують уже весь комплекс весняних робіт у полі. Хоча його складові, звісно, перебувають на різних стадіях у залежності від погодних умов, місця розташування угідь і фінансової та матеріально-технічної спроможності сільгоспвиробників.

Скажімо, озимі зернові культури, за даними департаменту агропромислового розвитку ОДА, підживлено вже на понад 85 відсотках площ. При цьому хлібороби із задоволенням констатують: ці культури добре перезимували і перебувають переважно в доброму та задовільному стані. Тож є надія на вагомий ужинок.

Водночас механізатори закривають вологу в ґрунті та готують його до посіву ярини. Сівбу ярих зернових культур почали у сільгосппідприємствах і фермерських господарствах п’яти районів області. Ними засіяно вже понад 500 гектарів площ. Хоча поки що йдеться здебільшого про ячмінь і горох. Темпи посівної стримує прохолодна і дощова погода.

Матеріально-технічними ресурсами для неї аграрії регіону, за підрахунками спеціалістів профільного департаменту, забезпечені. Зокрема, вже нині хлібороби краю мають майже 80 відсотків необхідних мінеральних добрив. Їхні запаси дизельного пального та бензину сягають відповідно 78 і 87 відсотків. Згадані ресурси поповнюються. Тож простоїв, роботи «з коліс» та інших рукотворних форс-мажорів більшості виробничників, найвірогідніше, вдасться уникнути.

Хоча без їхніх традиційних нарікань на чергове подорожчання посівної кампанії також не обходиться. Це добре, кажуть вони, що цьогоріч не було різких стрибків курсу долара перед посівною. Та навіть за таких обставин банки не забули підвищити кредитні ставки на свої фінансові ресурси, необхідні для закупівлі насіння, добрив, пального, техніки тощо. А це, звісно, не могло не позначитися на вартості складників комплексу весняних робіт у полі. Не здешевило його й чергове підвищення мінімальної зарплати...

Натомість закупівельні ціни на продукцію аграріїв «заморожувалися» або повзли донизу. Неважко здогадатися, що такі диспропорції найбільше дошкуляли «дрібним» фермерам з їхніми обмеженими можливостями для маневрів фінансовими й іншими ресурсами. Саме їм уже не вперше вирощене збіжжя доводилося продавати дешевше, а купувати все необхідне для нового засіву дорожче. Адже роботи на весняному полі чекати не будуть...