Фото rada.gov.ua
Хоча каштани вже упродовж сторіччя є символом української столиці, минулого тижня киян шокували новиною, що відновити на Хрещатику каштани неможливо. На вимирання каштанів вплинули декілька чинників: зміна кліматичних умов, сильна загазованість повітря, шкідники, засолення ґрунтів, якість поливу і добрив тощо. Чи можна відновити каштани на Хрещатику, із урахуванням сучасного наукового досвіду та практики європейських міст? Чи використовують за призначенням кошти з міського бюджету на озеленення? Це обговорив підкомітет з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції за участю представників столичної влади, науковців-біологів, експертів та представників громадськості.
У столичній міськдержадміністрації та «Київзеленбуді» пропонують замість традиційних каштанів висадити платани (це дерево характерне для південних регіонів). Як розповів заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, жодних закупівель імпортних каштанів (як стверджували деякі ЗМІ) у столиці не було, а висаджували вітчизняні саджанці. Однак ще в червні у них опадає листя, і дерева щороку гинуть, тож почали міркувати, що робити далі. Було проведено декілька громадських слухань і запропоновано замінити каштани на платани. Однак, як запевнив чиновник, це лише пропозиція, і в КМДА готові розширити склад робочої групи, яка має напрацювати рішення. «Якщо є хоча б найменший шанс врятувати каштани, ми це зробимо, — запевнив П. Пантелеєв. — Але щоб не виглядали смішними, висаджуючи каштани щороку». Посадовець також наголосив, що озеленення і благоустрій міста є одним із головних пріоритетів.
«Загазованість на Хрещатику зросла в рази, це впливає на умови росту дерев, скорочення терміну їх життя, передчасне жовтіння та відмирання, — зауважила в. о. генерального директора КО «Київзеленбуд» Наталія Бєлоусова. — За останнє десятиріччя середньорічна температура в Україні збільшилася на два градуси, а влітку — на 10 градусів, так само і зимової пори. Наші пропозиції — проведення хімічної обробки, внесення добрив, створення пішохідних зон, висадка дерев у гранітних контейнерах».
У свою чергу, науковці стверджують, що каштани врятувати можна, якщо їх поливати та підживлювати. На їхню думку, найбільша проблема навіть не загазованість чи каштанова міль, яка зжирає листя, а засоленість ґрунту від посипання доріг і тротуарів взимку сіллю. У світі існують спеціальні ін’єкції для посилення імунітету рослин, хоча вони коштовні. Біологи також пропонують висадити на Хрещатику замість звичайних каштанів — червоні чи їстівні (котрі є в столичному ботсаду).
«Проблема каштанів комплексно пов’язана із бездумною забудовою та містобудівною політикою, що відстає від європейської практики десь років на 50, — вважає еколог Олександр Соколенко. — Так, опадів справді менше — але чи каштани поливають? Це питання до міської влади — де гроші, які щороку виділяються на догляд?»
Щодо платанів у науковців думки також неоднозначні. По-перше, це дерево природно росте у південніших посушливих регіонах. Що його можна взагалі не поливати — міф. Цвітуть платани неестетично. Окрім того, платан — сильний алерген. Пропозиції експертів та громадськості — у рамках реконструкції Хрещатика звузити проїжджу частину, створити велосипедні доріжки, і тоді дерева почуватимуться краще. Пропонують також створити фонд каштанів, до якого сплачували б відрахування всі підприємства міста, а також той, хто використовує у своїй символіці зображення каштана. Однак столичні чиновники розповіли, що заплановано не реконструкцію, а капітальний ремонт центральних вулиць, зі збереженням їх вигляду ще з часів 1960-х—1970-х років. Змінювати геометрію Хрещатика не передбачається.
— Якщо не буде програми порятунку каштанів у Києві, ми втратимо символ столиці, — стверджує академік НАНУ Володимир Радченко.
Водночас представники громадськості й депутати застерігають: якщо створимо черговий фонд, де гарантії, що кошти не поцуплять?
— Я звернувся до КМДА, щоб вони встановили на Хрещатику табло, котре перманентно показувало би показники вмісту шкідливих речовин у повітрі, чи вони не перевищують норми, — розповів у коментарі «Голосу України» голова підкомітету, народний депутат України Ігор Луценко. — Це стимулюватиме столичну владу думати над тим, що робити з колосальною забрудненістю повітря. На засіданні пролунало дві ключові тези — дерева гинуть через сіль, яка впливає на кореневу систему. У Європі вже давно ніхто не посипає вулиці взимку сіллю, бо сіль — це корозія для всього металевого, шкода для авто. І в інтересах територіальної громади відмовитися від солі й посипати іншими менш небезпечними сполуками. Не було аргументів проти того у наших колег із київської влади, як тільки економічні. Але це ніхто не рахував, тож давайте прорахуємо можливість переходу хоча б у центральній частині Києва на, приміром, бішофіт чи щось інше. Є думки біологів, що можна замінити породи каштанів на більш стійкі. Тому пропонуватиму долучити експертів до робочої групи, про яку розповідав на засіданні П. Пантелеєв. У 2013 році то була корупційна оборудка — коли закупили понад сотню дерев, які нібито у нас приживуться і будуть резистентними до факторів забруднення, присутніх на Хрещатику. Але виявилося, що закупили інший сорт. І ось перманентна корупційна схема — коли закупляються «не ті» дерева, їх висаджують, вони скоро гинуть і заново закупляють. Така ситуація по всьому місту і по всіх породах дерев. Але наразі йдеться про Хрещатик і порятунок каштанів — як символу української столиці.
Факт
Київ посідає першість за кількістю зелені серед європейських столиць. За останні декілька років кількість зелених насаджень у Києві збільшилася в 2,5 разу, а кількість скверів — у п’ять разів.
