Фото Юрія ПЕРЕБАЄВА.

В Університеті «Україна» відбулася IV міжнародна науково-практична конференція «Освітньо-виховні та патріотичні традиції українського козацтва у контексті слов’янських і загальноєвропейських цивілізаційних процесів».

До дискусії було запрошено 120 учасників. З вітальним словом виступив президент Університету «Україна», доктор технічних наук, професор, академік НАПН України Петро Таланчук. «Виховання патріотизму — це найпотужніший чинник консолідації суспільства і у мирний час, і тим більше в умовах «гібридної» війни, яку маємо на сході України і в якій воює не тільки зброя, а й потужна пропагандистська машина ворога», — нагадав очільник університету.

Доповідачі відзначили, що нині в Україні дедалі більше уваги приділяють національно-патріотичному вихованню дітей і молоді засобами козацької педагогіки. Представники нашої педагогічної науки повною мірою усвідомлюють закономірність, помічену ще Костянтином Ушинським: «...народ вимагає від свого виховання відтворення ідеалу в окремих особах», тобто відтворення загальнонаціонального ідеалу людини, ідеалу козака, лицаря в кожному українцеві.

Дискусія точилася довкола чотирьох головних тем — український патріотизм як найпотужніший чинник єдності та консолідації нашого суспільства, героїко-патріотичне та ідейно-духовне виховання молоді на козацько-лицарських традиціях українського народу, козацька доба в історії України та Європи, сучасні технології практичної реалізації Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді України. Координатором заходу виступив директор Науково-освітнього центру патріотичного виховання молоді Університету «Україна» Юрій Мельничук.

«Ми віками були козаками», — полюбляв повторювати наш Кобзар Тарас Шевченко. Відомо, що в роду поета три діди були козаками. Українське козацтво — це надзвичайний феномен. Наша справа славу здобувати та ворогів топтати, говорили запорозькі козаки.

Моральні якості українців споконвіку базувалися на цінностях, досягненнях національної культури. Першоджерелами української культури є рідна мова, фольклор, народні мистецтва, історія рідного краю, символіка, традиції.

«Молоде покоління має глибоко знати і любити, шанувати свою рідну культуру, — відзначив професор національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Юрій Руденко, — це формує моральні цінності і є надійним маркером духовності нашого народу».

Цікавими та змістовними були виступи відомого політика, голови «Партії захисників Вітчизни» Юрія Кармазіна, професора Державного університету телекомунікацій Бориса Суся, заступника директора Українського державного центру національно-патріотичного виховання, краєзнавства і туризму учнівської молоді Дмитра Омельченка, професора Софійського університету імені Климента Охридського Миколи Караіванова, професорів Київського міжнародного університету Івана Ющука та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Миколи Сікори.

Сучасна молодь має знати історію рідного краю та наслідувати найкращі риси патріотів лицарського гарту і чину, українських гетьманів, кошових отаманів, провідників національно-визвольного руху — Петра Сагайдачного, Тараса Трясила, Івана Виговського, Івана Мазепи, Пилипа Орлика, Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Степана Бандери, Романа Шухевича. Діти мають знати й сучасних героїв, які боронять Батьківщину від ворога.

Видатні педагоги минулого вважали головним обов’язком батьків та вчителів виховання дітей і молоді в патріотичному дусі. В Україні в умовах російської агресії ця тема набуває особливої ваги. В освітянських закладах — від дитячих садків до вишів — велика увага має приділятися вихованню молодого покоління в любові до нашої героїчної минувшини.

Лілія ЗОЛОТОНОША,

журналіст Університету «Україна».