Фото надано прес-службою Житомирської облради.

Це аксіома: не можна поділити (та ще й справедливо!) те, чого немає. В результаті вийде ілюзія зростання добробуту, яка реально означатиме тільки збільшення кількості нулів на цінниках. Рівень життя залежить від стану справ у економіці. Голова Житомирської облради Володимир Ширма (на знімку) наводить конкретні факти, які свідчать про зрушення в цій сфері.

Із досьє «Голосу України»

Володимир Ширма народився 1962 року в селі Хутір-Мокляки Ємільчинського району Житомирської області у сім’ї колгоспників. Закінчив Житомирський сільськогосподарський інститут, здобувши спеціальність «вчений-агроном», і Національну академію державного управління при Президенті України, отримавши диплом магістра державного управління. Кандидат економічних наук. Трудову діяльність розпочав з роботи агрономом у господарствах Ємільчинського району. Очолював тут районну раду, РДА, працював проректором Житомирського національного агроекологічного університету. З вересня 2016 року — голова Житомирської обласної ради.

— Минулий рік став багатим на приємні події в області, — каже Володимир Васильович. — 5 вересня відбулося офіційне відкриття насіннєвого заводу в селі Почуйки Попільнянського району. Загальна вартість проекту, який впроваджувався ТОВ «Монсанто Україна», становить 200 мільйонів доларів. Завод є найсучаснішим в Україні, одним із найпотужніших у Європі, має високий рівень автоматизації та комп’ютеризації виробничих процесів. Створено 114 нових робочих місць.

Загалом на території Житомирщини у різних галузях економіки впроваджується майже 70 інвестиційних проектів. Один із найбільших — організація виробництва електричних бортових кабельних систем для відомих марок європейських автомобілів. ТОВ «Кромберг енд Шуберт Україна» вкладає в це 30 мільйонів євро. Передбачено створити майже п’ять тисяч робочих місць. У реконструкцію підприємства ТОВ «Чуднівський зерноелеватор АІК» у селі Вільшанка вкладено 200 мільйонів гривень, тут створено 35 робочих місць. У 96 мільйонів гривень оцінено вартість будівництва товариством «Олімп-Агро» елеватора на 60 тисяч тонн у Попільнянському районі, що дасть змогу приймати 150—180 тисяч тонн зерна щороку. До найбільших проектів належить будівництво в Бердичівському районі сонячної електростанції ТОВ «Ганська СЕС» загальною вартістю 18 мільйонів євро, а компанія Altostrata Energy LLC (Ірландія) виготовляє документи на будівництво в Лугинському районі станції вартістю до 60 мільйонів євро. ТОВ «Церсаніт Інвест» працює над розширенням виробничих потужностей загальною вартістю 30 мільйонів євро у селі Чижівка Новоград-Волинського району. Проектом передбачено створення 300 додаткових робочих місць.

— Який стан малого бізнесу в області?

— Нещодавно за рейтингом «Regional Doing Business 2018» Житомирщина посіла третє місце серед областей України з найкращими умовами для ведення бізнесу. Під час оцінювання брали до уваги різні напрями взаємодії підприємців із владою. Зокрема легкість створення підприємства, сплату місцевих податків, одержання дозволів на будівництво, оформлення земельної ділянки під об’єкт нерухомості, приєднання до електромережі, якість електронних сервісів...

Це свідчить про те, що обласна влада не просто відкрита для співпраці з підприємцями, а й зацікавлена у розвитку бізнесу. Адже це нові робочі місця, це податки, це розвиток інфраструктури в громадах, і, як результат — підвищення добробуту співвітчизників.

Нині в області діють 6,6 тисячі малих і середніх підприємств, з яких 94,3 відсотка — це малі підприємства.

Для створення комфортних умов підприємництву обласною радою прийнято Комплексну програму розвитку малого і середнього підприємництва на 2017—2020 роки. Наприклад, діє часткове відшкодування відсотків на розвиток бізнесу з обласного бюджету: підприємці, які беруть кредит до півтора мільйона, можуть отримати відшкодування 18 відсотків, а понад півтора мільйона — 400 тисяч гривень.

Суттєва фінансова підтримка з обласного бюджету надається агропромисловому комплексу. Це, зокрема, відшкодування вартості установок індивідуального доїння, дотація за приріст поголів’я, часткове відшкодування вартості племінної худоби та витрат на органічне виробництво, фінансова підтримка кооперативів і фермерських господарств.

Увага до питань економіки дає свій ефект: торік середньомісячна зарплата зросла порівняно з 2017-м більш як на чверть.

— Що можете сказати з приводу тіньового ринку праці в регіоні? Яких заходів вживає місцева влада для легалізації бізнесу і заробітних плат?

— Належний захист трудових прав працівників, детінізація заробітної плати та легалізація трудових відносин є важливим напрямом діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування. Робочими групами було обстежено діяльність 6121 суб’єкта господарювання області. За результатами проведеної роботи легалізовано працю 6177 громадян, що на 28,5 відсотка більше, ніж позаторік. Інформаційно-роз’яснювальна робота, контрольно-перевірочні заходи дають свій ефект. Наприклад, якщо у вересні 2018-го роботодавці регіону офіційно оформили працю 11629 найманих осіб, то в жовтні вже 16623, що у 2,2 разу більше, ніж у серпні.

— Як ви оцінюєте розвиток місцевих громад після проведення реформи децентралізації?

— До 2014 року органи місцевого самоврядування фактично були позбавлені можливостей для сталого розвитку. Мінімум владних повноважень та фінансових ресурсів не давали змоги місцевій владі організувати на належному рівні надання освітніх, медичних, адміністративних та інших муніципальних послуг. Тепер завдяки децентралізації місцеве самоврядування отримало реальні повноваження та фінанси для розв’язання проблем місцевих громад.

В області створено 54 об’єднані територіальні громади. Також до двох міст обласного значення — Житомира та Новограда-Волинського — приєдналися сусідні сільради. 70 відсотків території регіону охоплено об’єднаними громадами. Житомирщина є лідером у країні з упровадження децентралізації.

За кількістю жителів, площею території, фінансовими та іншими показниками громади різні. Але є одне, що їх об’єднує, — це непереборне бажання та реальна можливість вирішувати проблемні питання, які протягом минулих років незалежності України вони не мали змоги зрушити з місця.

Найбільшим позитивом реформи децентралізації влади є те, що об’єднані громади почали брати на себе відповідальність за вирішення питань місцевого значення. Хотів би відзначити те, що громади почали рахувати власні кошти шляхом оптимізації видатків та збільшення дохідної частини: проводити інвентаризацію землі, зменшувати витрати на енергоносії та опалення, обліковувати суб’єктів господарювання та співпрацювати з ними, створюючи умови для легкого ведення бізнесу, стимулювати до сплати податків тощо.

Щодо негативу, то можу сказати одне: це те, що реформа не була проведена одразу після проголошення незалежності України. Оскільки, як відомо, єдиним невідновлюваним ресурсом є час, який ми витратили на пошук векторів розвитку держави.

— Чого не вистачає у законодавчому регулюванні для розвитку регіонів, які повноваження треба передати і як це має вплинути на життя області?

— Насамперед треба терміново прийняти закони «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про місцеві ініціативи», «Про місцевий референдум». Передача повноважень держави органам місцевого самоврядування здійснюється шляхом прийняття відповідних законів України. Рівень децентралізації влади має відповідати співвідношенню двох показників: свободи органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень та адекватності їх відповідальності за ці рішення. Потребує спрощення процедура отримання спецдозволів на видобування корисних копалин, особливо місцевого значення. Зокрема, йдеться про пісок, глину і т. д. Треба прискорити передачу земель об’єднаним територіальним громадам, а це — додаткові надходження і робочі місця.

— Наскільки успішними є реформи освіти та медицини, що відбуваються в регіоні?

— В області відкрито найсучасніший в Україні центр вертебрології. Роботи з реконструкції та капітального ремонту приміщень тривали протягом року за кошти Державного фонду регіонального розвитку в співфінансуванні обласного бюджету. Загальна вартість проекту разом з обладнанням — 55 мільйонів гривень, з них понад 16 мільйонів — кошти обласного бюджету.

У регіоні є кілька комунальних медичних закладів, які потребують зміцнення матеріально-технічної бази або навіть повного оновлення. Зокрема, на розвиток комунального медичного закладу «Обласна клінічна лікарня імені Олександра Гербачевського» з обласного бюджету впродовж двох років спрямовано понад 110 мільйонів гривень. Ми хочемо зробити так, щоб наш комунальний заклад став найсучаснішим, у якому медичні послуги надаватимуться на найвищому рівні.

Житомирщина — одна з областей, яка найбільше постраждала від аварії на ЧАЕС. Онкохворих щороку більшає. Онкологічний диспансер потребує капітального ремонту. І ці роботи в розпалі. Ще у нас на меті — інвестувати в найближчі два роки значні кошти в ремонт та оновлення обласної дитячої лікарні.

Також у регіоні активно реалізовують програму «Сільська медицина». У 2019-му заплановано збудувати 22 амбулаторії та придбати 22 одиниці службового автотранспорту. Для цих потреб Житомирщина отримала 194,5 мільйона гривень з державного бюджету.

Якщо говорити про освітню галузь, то в рамках впровадження «Нової української школи» в області функціонує 52 опорні школи, 33 з яких — в об’єднаних територіальних громадах. У навчальних закладах уже розпочато створення Нового освітнього простору. Зокрема, за умовами НОП реконструйовано гімназію № 3 Житомира, ліцей у Радовелі Олевського району, тривають роботи в інших навчальних закладах області. Уже нині 15 шкіл та три дитячі садки впроваджують принципи Нового освітнього простору. Задля реалізації цього проекту придбано шкільні автобуси, медіатеки, обладнання для класів фізики, хімії, біології, географії, для перших класів, лего тощо.

Як на мене, освітню галузь потрібно було реформувати давно, ми вже й так дуже спізнилися. Те, чого вчили ще років десять тому, не підходить сучасним дітям — вони значно відрізняються від попередніх поколінь. Нинішні діти зростають на комп’ютерних технологіях та гаджетах, вони по-іншому міркують, по-іншому сприймають інформацію, тож і освітня програма має бути підлаштована під вимоги сьогодення, під потреби сучасних дітей.

Підготувала власний кореспондент «Голосу України» Оксана ЛУК’ЯНЕНКО.