Сьогодні потрібно терміново внести зміни до законодавства щодо захисту лісів від незаконних рубок. На цьому під час брифінгу наголосили народні депутати Ігор Луценко, Остап Єднак та Ольга Червакова, які закликали ухвалити законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення відповідальності за порушення лісового законодавства та охорони зелених насаджень.

Один з авторів законопроекту № 5504, народний депутат Остап Єднак зазначив, що проблема загострилася з 1 січня 2019 року через не зовсім досконалі рішення парламенту, який всіма силами намагався посилити відповідальність, і, зокрема, кримінальну, за незаконну рубку лісу та контрабанду деревини, проте сталася правова колізія, яка фактично призвела до амністії для незаконних лісорубів. «В нинішніх умовах ті, хто через незаконні рубки завдає шкоди менше, як на 2 мільйони гривень, фактично отримують адміністративний штраф, а кримінальні справи, які було порушено до набрання чинності цими нормами, закриваються», — сказав народний депутат та закликав парламент якнайшвидше знайти технічне вирішення цієї проблеми. «Я є співавтором законопроекту № 5504, який був зареєстрований понад два роки тому і отримав схвальний висновок у Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, тож він готовий до ухвалення в першому читанні з наступним його доопрацюванням до другого читання в частині визначення розмірів істотної шкоди, щоб ми мали інструмент запобігання незаконним рубкам», — повідомив він.

Крім того, цей законопроект містить інші норми, які мають покращити ефективність охорони та захисту лісів від незаконних рубок. Зокрема, зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та Лісового кодексу України передбачають запровадження кримінальної відповідальності за незаконне видалення, знищення або пошкодження зелених насаджень, підвищують розмір штрафів за незаконну вирубку, вдосконалюють процедуру вилучення незаконно добутої деревини, забезпечують доступ громадян до інформації про проведення рубок постійними лісокористувачами, запроваджують облік лісових ресурсів та передбачають дисциплінарну відповідальність керівників лісогосподарських підприємств за неналежний стан проведення рубок та облік заготовленої деревини. «Це зробить лісову галузь прозорішою та відповідальнішою», — переконаний О. Єднак.

Народний депутат Ігор Луценко зауважив, що попри численні заяви про необхідність посилення відповідальності за незаконні вирубки, ми фактично прийшли до того, що у нас не існує кримінального переслідування тих, хто нищить ліси. «Тобто в теорії у законодавстві прописані різного роду статті, яким чином мусить бути понесена ця відповідальність, але коли ми бачимо, яких масштабів сягнули ці незаконні вирубки, то приходимо до висновку, що чинне законодавство не працює», — сказав народний депутат та резюмував, що коли є незаконна дія або бездіяльність, але для правопорушників немає наслідків, то це означає, що законодавча норма є мертвою.

Народний депутат Ольга Червакова нагадала, що ця проблема виникла після ухвалення восени минулого року закону про захист лісів, за яким розмір істотної шкоди, після якої настає кримінальна відповідальність, справді збільшився до 2 мільйонів гривень. Вона пояснила, що коли парламентарії ухвалювали цей законопроект, то вважали, що на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у 17 гривень визначили розмір істотної шкоди на рівні 35 тисяч гривень. Однак вони не врахували, що в Перехідних положеннях Податкового кодексу міститься норма про те, що для кваліфікації цього діяння у кримінальному процесі застосовується сума не 17 гривень неоподаткованого мінімуму, а 960 гривень. «Таким чином розмір істотної шкоди збільшився до майже 2 мільйонів гривень», — сказала вона та констатувала, що не бажаючи того, народні депутати цим рішенням фактично декриміналізували незаконну вирубку лісу.

З цією тезою погодився координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта» Дмитро Карабчук, який зазначив, що правоохоронці просто не знають, що робити з тими, хто незаконно рубає ліс.

Водночас народні депутати Сергій Кіраль, Геннадій Кривошея та Олександра Кужель також зареєстрували законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення заходів, направлених на збереження українських лісів» (№ 10201), у якому пропонується дати чітке визначення терміна «незаконна рубка дерев».

Обґрунтовуючи необхідність ухвалення цього законопроекту, вони нагадують, що з часу прийняття у 2018 році Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів», який посилив відповідальність за незаконну вирубку лісу та подальшу його контрабанду, це питання значною мірою залишається невирішеним через відсутність чіткого законодавчого визначення, що таке незаконна рубка. І саме ця невизначеність часто дозволяє тим, хто нищить ліси, залишатися безкарними. Враховуючи це, автори законопроекту № 10201 пропонують включити до законодавства визначення терміна «незаконна рубка дерев» відповідно до судового тлумачення, яке міститься у постанові Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року. Крім того, законопроектом № 10201 пропонується встановити, що розмір істотної шкоди, з якої настає кримінальна відповідальність за незаконну рубку лісу, становить 35 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а тяжкі наслідки настають після завдання збитків на рівні 90 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Під час обговорення О. Червакова висловила думку, що на розгляд комплексного законопроекту № 5504 може піти багато часу, тож для виправлення цієї помилки доцільніше було у найкоротший термін розглянути точковий законопроект, наприклад, № 10201. Вона також не виключила, що подасть власний законопроект на цю тему, та у зв’язку з цим поцікавилася у громадських активістів, яким мав би бути розмір істотної шкоди, щоб незаконна діяльність лісорубів передбачала кримінальну відповідальність.

На думку Д. Карабчука, розмір істотної шкоди має становити еквівалент одного автомобіля, завантаженого лісом-кругляком, що в середньому становить 100 тисяч гривень. «Крім того, потрібно підвищувати адміністративні штрафи щонайменше у 10 разів, щоб за перше порушення зловмисник платив принаймні 5 тисяч гривень і був зобов’язаний відшкодувати завдані збитки», — сказав координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта» та додав, що також потрібно посилити відповідальність за дії, вчинені групою осіб, збільшити розмір відшкодування за вкрадену деревину та запровадити не адміністративну, а кримінальну відповідальність за третє порушення.

Дослівно

Координатор проекту Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) «Лісова варта» Дмитро Карабчук:

«Зараз у реєстрі судових рішень 31 справа про закриття кримінальних проваджень у зв’язку з набуттям чинності закону про «декриміналізацію вирубки лісів». Правоохоронці кажуть, що це тільки верхівка айсберга, тому що закривають і ті справи, за якими тривали слідчі дії».