Наш співрозмовник — голова Закарпатської обласної ради Михайло Рівіс (на знімку).

— Торік у діяльності обласної ради сьомого скликання пройдено своєрідний екватор: завершився третій рік наших повноважень. Головним пріоритетом депутатської діяльності було виконання повноважень, делегованих виборцями. Для громадян це найважливіший засіб реалізації та захисту їхніх прав і законних інтересів, можливість впливати на ухвалення рішень місцевого рівня. Проведено шість пленарних засідань облради, на яких прийнято 313 документів. А це наполовину більше, ніж за відповідний період минулого скликання. Також додам, що ухвалено 13 нових регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку області, 10 документів, що визначають засади функціонування ради, і 6 програм та угод про співробітництво з іноземними партнерами.

Якщо коротко, то протягом минулого року забезпечено виплату заробітної плати працівникам сфери соціального захисту і медицини, продовжувалася розбудова та ремонт доріг майже у всіх районах області, поглиблювалося і розширювалося транскордонне співробітництво. Саме ці напрями визначено Стратегією розвитку області пріоритетними на наступні три роки.

— Які орієнтири взято на рік нинішній?

— Насамперед треба відзначити, що з 15 березня запрацював Ужгородський аеропорт. По-друге, Закарпатська облрада виграла низку грантових проектів. Це будівництво сміттєпереробного комплексу у селі Яноші Берегівського району вартістю майже п’ять мільйонів євро. Реалізація спільного з угорцями проекту через Європейське об’єднання територіального співробітництва «Тиса» щодо запобігання новим карстовим утворенням на Солотвинському солеруднику у Тячівському районі. З фондів ЄС на це виділяють мільйон євро. Далі. На розширення й поглиблення багатогранної співпраці чеський край Височина виділить 6 мільйонів крон (майже 7 мільйонів гривень), майже таку саму суму надасть і українська сторона. Торік чеські друзі подарували закарпатцям шість снігоприбиральних автомобілів для райцентрів Великий Березний, Міжгір’я, Перечин, Рахів, Тячів, Хуст. На початку вересня проведемо Дні чеської культури на Закарпатті.

— І все-таки, Михайле Михайловичу, нинішня весна до краю загострила чи не найболючішу проблему — розбиті вщент дороги...

— Безумовно, це дуже дошкуляє всім краянам. Тому й реакція влади відповідна. Стисло відповім так: триває модернізація і фінансування регіонів центром. Тож Закарпаття вже отримує 270 мільйонів гривень на розбудову й ремонт доріг місцевого значення. Плюс окремо фінансуються дороги державного значення — виділяється півмільярда. Отже, зовсім інший обсяг ресурсів надходить у наш регіон. Депутати також пропонують усі вільні залишки обласної скарбниці спрямовувати на ремонт доріг. У цифрах картина, можливо й повторюся, матиме такий вигляд: Фонд регіонального розвитку виділяє 100 мільйонів гривень; обласна казна — 50 мільйонів; 270 мільйонів — із Дорожнього фонду; із спецфонду на оновлення шляху Мукачево — Рогатин (у межах Закарпаття) — 500 тисяч гривень. Разом — майже мільярд! Це вперше за всі десятиліття. 2019-й стане справжнім роком доріг у нашому краї.

— Для закарпатців, як і всіх працьовитих людей, головне — робота. Робота вдома. На що сподіватися?

— Відома американська фірма «Джейбіл» у селі Розівка під Ужгородом відкрила третю чергу високотехнологічного виробництва і створила одразу три тисячі нових робочих місць. Зарплата початківця становить до 7 тисяч гривень. Середня — до 14 тисяч. Високофахові інженери зможуть заробляти, як у Європі.

У Хусті завод «Берег-кабель» (німецький інвестор) незабаром запустить нове виробництво. Підприємству знадобиться до тисячі різних спеціалістів. Тобто з’явиться стільки само нових робочих місць.

Відкриватимуться й менші виробництва в інших районах.

Наголошу: стабільність, яку демонструє наш регіон, приваблює інвесторів, викликає в них довіру до наших людей.

Сьогодні вже відчувається брак робочої сили. Той же «Джейбіл» довозить робітників із сусідніх областей. Отже, розпочинається внутрішня міграція — на Закарпаття приїжджають працювати люди з інших регіонів України. І не дивно, адже наша область посідає п’яте місце в країні за розміром середньої зарплати — 7,5 тисячі гривень.

Нові виробництва і приїзд нових людей сприяють розвитку низки суміжних галузей — насамперед будівельної: зводяться нові хостели, гуртожитки, квартири...

— Туристична галузь стає ще більш визначальною в економіці області.

— Це так. У Стратегії розвитку Закарпаття регіон визначено як туристичний. Цій галузі надано пріоритет. Паралельно — розширенню готельного та ресторанного бізнесу. А отже, новий імпульс отримає й уся інфраструктура. Нині турист із грошима любить літати, а не їздити залізницею. Тож дуже добре, що розпочав роботу аеропорт Ужгорода. І якщо вдасться запустити рейси на Прагу, Відень, Будапешт і Братиславу, то відкриються зовсім інші горизонти. До прикладу, чехи вже шукають авіакомпанію, яка б відкрила маршрут з Ужгорода до їхньої столиці — це надто привабливо і для мандрівників, і для закарпатців, які працюють у Чехії... Скорочується час подорожі з десятків годин автівками до однієї-двох літаком. І не треба витрачати багато часу у черзі на митницях.

Нещодавно на Раді регіонального розвитку нашої області глава держави підтримав такий напрям, зазначивши, що «Закарпаття має стати Меккою туризму в Європі». Це шлях вигоди і реального зміцнення економіки. Адже вже два роки поспіль Закарпаття посідає перші місця в Україні за кількістю туристів, обійшовши навіть Одещину.

— І наостанок, співпраця з регіонами-побратимами країн Євросоюзу триває. Що рік нинішній принесе?

— Розумію, що нашим краянам потрібні конкретні факти. Так ось, у співпраці щодо спільної реалізації грантових проектів із сусідньою угорською областю Саболч-Сотмар-Берег Закарпаття отримає 2,5 мільйона євро (крім уже згаданого мільйона євро на Солотвинський солерудник), у Хустському районі поновилася відбудова лікарні спільно з румунським повітом Мармарош-Сігет, 3,5 мільйона євро виділяється на будівництво (спільно з Польщею) протитуберкульозної лікарні в Тячівському районі. Підписано угоди про співпрацю з Устецьким, Мораво-Сілецьким краями, також напрацьовано до підписання угоди з угорським регіоном Бач-Кішкун.

Упевнений, що буде зроблено й інші кроки співпраці зі словацькими, чеськими, угорськими, румунськими, польськими, німецькими побратимами. Україна загалом і Закарпаття зокрема, як прикордонний край, викликають дедалі більший інтерес у європейських сусідів. І це вселяє оптимізм.

Фото надано прес-службою Закарпатської облради.