Серія «Політичні портрети».

Фото Георгія ЛУК’ЯНЧУКА.

Конституція України, високохудожнє видання якої перебуває в сесійній залі під час урочистого складання присяги Президентом України та народними депутатами, Політична енциклопедія, «Україна: герби та прапори», «Акти європейського права», «Україна: політична історія XX — початку XXI століття» — ці та інші книги, зокрема наукові, науково-популярні, навчальні, словники, альбоми й періодичні видання, загальною кількістю 1300 назв, побачили світ у видавництві Верховної Ради України, створеному в 1997 році.

Керівник підприємства Володимир Кисляк наголошує, що головним завданням колективу є редакційно-видавниче забезпечення діяльності парламенту та його апарату, сприяння в забезпеченні органів виконавчої та судової влади, місцевого самоврядування друкованими офіційними, інформаційно-методичними матеріалами, а також випуск видань різних тематичних напрямків для широкого читацького загалу.

Керівник видавництва Верховної Ради України Володимир Кисляк під час презентації серії «Політичні портрети» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (третій ліворуч).

— Державне підприємство є видавцем щотижневого нормативного бюлетеня «Відомості Верховної Ради України», який, власне, оприлюднює закони і постанови парламенту та всі інші рішення, які приймає Верховна Рада, — після публікації вони набувають чинності, якщо не вказаний інший термін, — каже Володимир Кисляк. — Серед наших видань — серії «Закони України», «Бібліотека офіційних видань», «Парламентські слухання» тощо. Раз на рік ми готуємо портфель літератури, необхідної для роботи народних депутатів та комітетів Верховної Ради, куди входить Конституція України, закони України про Регламент, про комітети, збірка законів тощо.

— Серед видавничих новинок — наукові монографії на теми правової культури, культури парламентаризму, що готуються до друку. Монографія на тему корупції, в якій висвітлено джерела цього явища, загрози та методи боротьби з ним, вже поповнила бібліотечку народного депутата, — зазначає керівник підприємства.

На чільному місці в парламентській бібліотеці — Політична енциклопедія, перше і єдине енциклопедичне видання, покликане створити всебічне та ґрунтовне уявлення про стан політичної науки. Книга знайомить читача з персоналіями, ідеями найвидатніших представників політичної думки, сучасними політичними тенденціями, термінами тощо.

Наприкінці минулого року випущено у світ ілюстровану повнокольорову книгу про великого українського поета, художника Т. Г. Шевченка «Згадай мене, брате», в якій розповідається про його оточення, друзів та приятелів, котрим він присвятив свої твори, а також вміщена епістолярна спадщина та уривок з автобіографічної повісті «Художник». Уже має свого читача і книга популярного дослідника Юрія Шаповала «Мить історії. 366 мініатюр про людей і події», в якій він живо розповідає про визначних діячів та важливі віхи в житті держави. Не менш цікава і книга кандидата історичних наук Олександра Кучерука «Пам’ятники від слова пам’ять», що побачила світ у парламентському видавництві. У ній зібрано історії окремих монументів, від доби царського і радянського панування до сьогодення, та пам’ятних місць столиці України. Бо ж цікаво знати не лише історію їх встановлення, а й те, які ідеологічні метаморфози відбуваються у масовій свідомості під впливом того чи іншого пам’ятника, що насправді означає вислів «війна монументів».

Наразі Олександр Кучерук завершив роботу над іншою книгою, що готується до друку в парламентському видавництві, — про політичного, церковного та освітнього діяча митрополита Петра Могилу.

— Продовжуючи працювати над виданнями, що висвітлюють становлення української держави, розвиток парламенту як єдиного законодавчого органу в країні, діяльність інших політичних інституцій, видавництво започаткувало програму з висвітлення витоків Української державності та етапів її розвитку, — каже Володимир Кисляк. — Уже надійшла до читача книга відомого археолога Володимира Барана «У пошуках джерел українського народу», в якій автор, спираючись на історичні джерела, показує, де наше коріння і якого ми роду.

Над проектом з висвітлення етапів Української державності у видавництві працюють другий рік. Володимир Кисляк зазначає, що в його рамках планується видати книги серії «Свідки історії» — дослідників, літераторів, діячів з еміграції, котрі друкувалися за кордоном і фактично невідомі в Україні. Наразі готується три такі збірки — публіциста, перекладача, редактора Івана Кошелівця «Розмова в дорозі до себе», літературознавця Юрія Лавріненка «Чорна пурга та інші спомини» і дослідження Дмитра Солов’я «Сказати правду: три праці про Голодомор 1932—1933 років». Щоправда, ця книга виходила в 2005-му в Полтаві, але дуже малим тиражем. Тож мета проекту — «повернути додому» не лише Дмитра Солов’я, автора книг «Голгота України, частина I: Московсько-більшовицький окупаційний терор в УРСР між першою та другою світовою війною» (1953 рік), «Україна в системі совєтського колоніялізму» (1959 рік), а й багатьох інших українців.

— Імена названих авторів практично невідомі сучасному читачеві, тож плануємо широко перевидавати їхні найкращі твори, — каже Володимир Кисляк.

У видавництві триває напружена робота над іще однією серією — «Політичні портрети», у рамках якої вийшли три книги: Юрія Шаповала і Ігоря Верби «Михайло Грушевський», Ольги Михайлової «Павло Скоропадський» та Віктора Горобця «Гетьман Брюховецький». Готуються до видання ще сім «портретів» — історика, мовознавця, педагога, митрополита Івана Огієнка, публіциста, творця концепції української нації В’ячеслава Липинського, основоположника і одного з ідеологів українського націоналізму Миколи Міхновського, керівника уряду УНР Володимира Винниченка, гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та інших діячів.

Іван Огієнко, котрий переклав Біблію та низку богослужбових книг українською, автор віршованих творів релігійного змісту, багатьох праць з мовознавства, історії, канонічного права, зокрема й таких, як «Українська церква за час Руїни» (1956 рік), «Князь Костянтин Острозький і його культурна праця» (1958 рік), «Розп’ятий Мазепа» (1961 рік), «Релігійність Тараса Шевченка» (1964 рік), «Дохристиянські вірування українського народу». Тож, як зазначає Володимир Кисляк, видавництво планує надрукувати найцікавіші з них.

Спільно з видавництвом над серіями «Політичні портрети» та «Славні постаті» працюють такі знані не лише в Україні, а й за її межами історики, як Станіслав Кульчицький, Ігор Гирич, Ігор Турченко, Юрій Шаповал, Ігор Верба, публіцист Микола Тимошик, Петро Сас. А серед партнерів колективу — Інститут політичних і етнонаціональних досліджень імені І. Ф. Кураса, Інститут історії України НАНУ, бібліотеки, університети, інші навчальні заклади та міжнародні організації.