Математика — наука молодих

Михайло ГОРОДНІЙ

23 травня 2019 1165

Механіко-математичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка добре знаний своїми науковими традиціями і здобутками.

Доктор фізико-математичних наук Євген Бондаренко зі студентами механіко-математичного факультету.

Фото надано Оксаною БЕЗУЩАК.

Як самостійний підрозділ факультет було створено в 1940 році після реорганізації фізико-математичного факультету. Проте науково-освітня діяльність у галузі математики й механіки розпочалася в Київському університеті від самого моменту його заснування в 1834 році. Спочатку у складі філософського факультету існувало фізико-математичне відділення, а згодом, у 1849 році, на його основі було створено однойменний факультет.

Фундатори

Першими професорами математики Київського університету були С. Вижевський, Г. Гречина, О. Тихомандрицький, М. Дяченко, А. Дяченко. У другій половині ХІХ століття розвиток математики і механіки в університеті відбувався під впливом таких відомих учених, як І. Рахманінов, П. Ромер, М. Ващенко-Захарченко, В. Єрмаков, Б. Букрєєв, Г. Суслов. На кінець ХІХ — початок ХХ століття припадає період зростання, утвердження і визнання математичної школи Київського університету. Протягом 1920—1933 років фізико-математичний факультет існував у складі КІНО (Київського інституту народної освіти) та ФХМІ (фізико-хіміко-математичного інституту).

Після відродження Київського університету у 1933 році програми з математичних дисциплін протягом одного-двох років досягли рівня провідних університетів СРСР — Московського й Ленінградського. Розширилась тематика наукових досліджень. Обумовлені потребами техніки, особливо інтенсивно розвивались напрями наукового пошуку, пов’язані з прикладними задачами. Науково-педагогічну діяльність на факультеті вели академіки АН УРСР Д. Граве, М. Кравчук, М. Крилов, Г. Пфейффер, члени-кореспонденти Н. Орлов, Ю. Соколов, майбутні академіки М. Боголюбов та М. Кільчевський.

У повоєнний час (1945—1946) створюються кафедри математичного аналізу, математичної фізики, інтегральних і диференціальних рівнянь, алгебри і теорії ймовірностей, теорії пружності, а згодом — кафедри аерогідромеханіки та теплообміну (1956), алгебри і математичної логіки (1959), теорії ймовірностей та математичної статистики (1962). У цей період на факультеті працювали видатні вчені — академіки М. Боголюбов, О. Динник, М. Лаврентьєв, О. Ішлінський, Г. Савін, Й. Штокало, член-кореспондент В. Дяченко, професор К. Латишева. Значна роль у подальшій розбудові факультету належить академікам В. Глушкову, Б. Гнєденку, Ю. Митропольському, Ю. Березанському, А. Коваленку, В. Королюку, І. Ляшку, А. Самойленку, А. Скороходу, І. Швецю, М. Перестюку, членам-кореспондентам Й. Гіхману, В. Дзядику, Г. Положію, А. Улітку, М. Ядренку.

У 1965 році на механіко-математичному факультеті було створено кафедру теоретичної кібернетики (завідувач академік В. Глушков), а у 1969-му з ініціативи В. Глушкова, І. Ляшка та І. Швеця в університеті було відкрито перший в Україні факультет кібернетики.

Наукова робота

Звичайно, повноцінну якісну освіту можна отримати тільки в тих закладах вищої освіти, в яких проводиться активна наукова робота, функціонують наукові школи, існують традиції викладання, які дають змогу готувати фахівців, конкурентоспроможних на сучасному світовому ринку праці. На механіко-математичному факультеті створені й успішно функціонують чотири всесвітньо відомі наукові школи: школа алгебри (заснована професором Д. Граве, нині наукові керівники школи — Ю. Дрозд і А. Петравчук); школа диференціальних рівнянь (започаткована академіком М. Боголюбовим як складова частина Київської школи нелінійної механіки, диференціальних рівнянь та математичної фізики, нині наукові керівники школи — академіки НАН України А. Самойленко і М. Перестюк); школа теорії ймовірностей (заснована академіком Б. Гнєденком, нині наукові керівники школи — професори Ю. Мішура, Ю. Козаченко); школа механіки (її розбудова триває вже понад 160 років, нині наукові керівники школи — професори О. Лимарченко і Я. Жук). Деякі досягнення цих шкіл вражають. Наприклад, О. Шмідт (у подальшому академік, засновник наукової школи з алгебри Московського університету, відомий полярник), будучи студентом четвертого курсу, написав перший у світі підручник з теорії груп; асимптотичний метод Крилова—Боголюбова—Митропольського, многочлени Кравчука, простір Скорохода, функція Гріна—Самойленка названі в честь їх першовідкривачів — представників математичних шкіл факультету і загальновживані в світовій математичній літературі. Про високий рівень сучасних наукових досліджень на факультеті свідчать численні публікації його співробітників у провідних українських та закордонних наукових журналах, їхні виступи на найпрестижніших міжнародних наукових конференціях, велика кількість високих наукових нагород. Зокрема, за останні роки Державну премію України в галузі науки і техніки у складі різних авторських колективів отримали професори Станжицький О., Самойленко В.; Державну премію України в галузі освіти у 2012 році — академіки НАН України Самойленко А., Перестюк М., професори Моклячук М., Парасюк І.; Премію НАН України імені М.М. Крилова — професори Мішура Ю. і Козаченко Ю.; Премію НАН України імені М.В. Остроградського — професори Самойленко В., Шевчук І.; Премію НАН України імені М.М. Боголюбова — академік НАН України Перестюк М. За розв’язання задачі про пакування куль у восьмивимірному просторі (відомої у тривимірному випадку як гіпотеза Кеплера) випускниця факультету Марина В’язовська нагороджена премією Салема (2016), премією Математичного інституту Клея (2017), нагородою імені Рамануджана (2017) та премією «Нові горизонти математики» (2018).

Нині механіко-математичний факультет по праву вважається провідним в Україні серед факультетів свого профілю. У його структурі дев’ять кафедр (алгебри та математичної логіки; геометрії, топології та динамічних систем; загальної математики; інтегральних та диференціальних рівнянь; математичного аналізу; математичної фізики; механіки суцільних середовищ; теоретичної та прикладної механіки; теорії ймовірностей, статистики та актуарної математики) та два науково-дослідні підрозділи. На факультеті на постійній основі працюють 77 науково-педагогічних працівників. Серед них 25 докторів і 50 кандидатів наук, 22 мають вчене звання професора і 37 — доцента. Викладачі факультету є авторами монографій, підручників та збірників задач, за якими вивчають різні розділи математики та механіки в багатьох українських та зарубіжних вищих навчальних закладах. Учені факультету проводять спільні наукові дослідження з колегами з Німеччини, США, Швеції, Франції, Бразилії, Канади, Ізраїлю, Бельгії, Італії.

Гімнастика розуму

З плином часу дедалі більше підтверджуються слова Норберта Вінера про те, що «математика — наука молодих... Заняття математикою — це така гімнастика розуму, для якої потрібні вся гнучкість і вся витривалість молодості». Тому ми запрошуємо вступати на наш факультет усіх випускників шкіл та ліцеїв, які отримують задоволення від розв’язування математичних задач, вірять у могутність й універсальність математики, прагнуть пізнати її глибини, тонкощі її застосування у фінансовій та актуарній (страховій) математиці, data-аналізі й машинному навчанні, розробці нових методів захисту інформації.

Щороку студентами 1-го курсу бакалаврату механіко-математичного факультету стають 130—160 найбільш підготовлених абітурієнтів. Ураховуючи потреби сучасного ринку праці у висококваліфікованих спеціалістах із ґрунтовною математичною підготовкою, факультет здійснює набір вступників за освітнім рівнем «бакалавр» за оновленими освітніми програмами: «комп’ютерна математика» (спеціалізації — аналіз даних, комп’ютерна математика), «комп’ютерна механіка» (спеціалізації — механіка, теоретична та прикладна механіка, механіка суцільного середовища), «математика» (спеціалізації — математичні методи обчислень, захист інформації і машинне навчання, диференціальні рівняння, динамічні системи та математичні моделі, апроксимація і стохастика, ймовірність, інформація, обробка даних), «статистика» (спеціалізації — актуарна та фінансова математика, комп’ютерна статистика та аналіз даних, математична економіка), «середня освіта (математика)». Факультет також здійснює підготовку магістрів за освітніми програмами «математична економіка та економетрика» (спільна англомовна магістерська програма з Київською школою економіки (KSE) та Університетом Х’юстона (США); «математика»; «актуарна та фінансова математика»; «прикладна та теоретична статистика»; «комп’ютерна механіка». Факультетські навчальні плани та програми навчальних дисциплін відповідають найвищим міжнародним стандартам. Запроваджені і користуються великою популярністю серед студентів навчальні програми «подвійних дипломів» з університетом Тулона і Вара (Франція) та університетом Ульма (Німеччина). Про якість підготовки студентів механіко-математичного факультету свідчать, зокрема, їх традиційні перемоги на міжнародних студентських математичних олімпіадах. Найбільш значні з них — перше місце в офіційному командному заліку команди Київського університету на 17-й Міжнародній студентській математичній олімпіаді IMC у 2010 році, абсолютний перший результат в особистому заліку Данила Радченка на 19-й Міжнародній студентській математичній олімпіаді IMC у 2012 році, абсолютне перше місце Євгена Македонського на XXII Міжнародній студентській математичній олімпіаді імені Войтеха Ярніка у 2012 році (Острава, Чехія).

Факультет по праву пишається своїми випускниками минулих років. Серед них понад 40 академіків та членів-кореспондентів НАН України. Випускники факультету працюють у науково-дослідних інститутах, конструкторських бюро, навчальних закладах вищої освіти, комерційних та банківських структурах, страхових компаніях, провідних зарубіжних наукових центрах та ІТ-компаніях. Кращих із них охоче запрошують для продовження навчання в магістратурі та аспірантурі провідні університети Німеччини, Франції, Канади, США, Англії, Швеції.

Цього року Київський національний університет імені Тараса Шевченка відзначає знаменну дату — 185-річчя від часу свого заснування. Колектив механіко-математичного факультету підійшов до ювілею з вагомими здобутками і, сповнений нових творчих планів і задумів, з оптимізмом дивиться в майбутнє, чекаючи на нове, талановите поповнення студентських лав.

Михайло ГОРОДНІЙ,