На знімку: міжнародний швейний форум у Хмельницькому зібрав фахівців із різних регіонів та країн.
Фото автора.
У народі за Хмельницьким давно закріпилась слава «базарної» столиці. Саме торгівля дала роботу й заробіток десяткам тисяч мешканців краю. Але з часом стало зрозуміло, що тільки базарним прилавком економіку не підняти. Підприємці, котрі розпочинали свій бізнес як перекупники і продавці, згодом почали замислюватись над тим, як виготовляти власний товар. Для чого привозити крам із різних світів, якщо його можна виробляти на місці? Тож саме базари підштовхнули до створення швейних цехів.
Була ще одна обставина, котра сприяла розвитку саме цієї галузі, — місцевий університет має давні традиції підготовки фахівців для легкої промисловості, тож технологи, дизайнери, модельєри — всі, як мовиться, під рукою.
Однак від перших задумок до налагодження потужного виробництва шлях виявився непростим. Попервах переважна більшість швейників пішла «у тінь». Ніхто не назве точної цифри, але свого часу припускали, що у підпіллі діють навіть не сотні — добра тисяча маленьких цехів.
Із часом ситуація почала змінюватись: хтось не витримав конкуренції, хтось почав жити за прозорими податковими правилами, а хтось вийшов зі своїми виробами на міжнародні ринки. Тож тепер ідеться про те, щоб створювати та розширювати на території краю сучасні потужні підприємства.
Про це говорили і на міжнародному форумі «Швейна галузь: перезавантаження», який відбувся в обласному центрі. На нього запросили не тільки місцевих підприємців, а й представників легкої промисловості з різних регіонів, вітчизняних та закордонних інвесторів. Долучились до його роботи і представники міської та обласної влади. Всі разом не тільки обговорювали проблеми розвитку галузі й обмінювались досвідом, а й прагнули налагодити нові бізнесові та виробничі зв’язки. Говорили і про те, що заважає швейникам відкрито працювати і нарощувати виробництво.
Під час заходу, організованого за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку в рамках ініціативи Європейського Союзу #EU4Business, учасники знайомились із ключовими трендами fashion-індустрії, успішними практиками ведення бізнесу, здобували нові знання з продажу і маркетингу продукції.
Хтось отримав можливість напрацювати основу для створення нових об’єднань виробників. Комусь важливо було переорієнтуватись на нові ринки збуту. Для багатьох це був шанс започаткувати співпрацю між виробниками одягу та постачальниками сировини, обладнання, швейної фурнітури.
Загалом спектр питань, які цікавлять швейників, виявився доволі широким. Найперше — їм завжди потрібно бути в курсі ключових модних тенденцій, орієнтуватись у ситуації й на вітчизняних, і на міжнародних ринках. Без цього не зробити швейний бізнес рентабельним. Тож питання маркетингу в цій галузі, зокрема, як правильно сформувати запит, як розуміти свою цільову аудиторію та знаходити нові інструменти, аби донести ціннісні переваги свого бізнесу, — все це обговорювали учасники форуму.
— Ринок продукції легкої промисловості другий за величиною обсягів споживання після харчових продуктів, — повідомив голова ОДА Вадим Лозовий. — Саме тому ця галузь є вкрай важливою для економічного розвитку Хмельниччини та місцевого бізнесу.
Але розвивати її непросто. Приміром, два роки тому в області стався стрибок у розвитку галузі, й індекс промислової продукції текстильного виробництва, виробництва одягу, виробів зі шкіри зріс майже у півтора разу. А вже торік темпи зростання уповільнились лише до 0,5 відсотка. І це при тому, що в області виробляють верхній одяг, взуття, панчішно-шкарпеткову продукцію, килими.
За рік тут пошили 7,6 тисячі пальт та плащів, понад 60 тисяч блузок і сорочок. І кожна десята сукня, виготовлена в країні, — теж хмельницька. Та всім зрозуміло: у швейній індустрії не так важлива кількість, як якість. Тільки вона дає змогу стати успішним у світі моди. Тож тепер, пройшовши перші етапи становлення, хмельницькі швейники та модельєри дедалі частіше поглядають на вершини світової моди з надією колись здолати і їх.
