Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства займає лідируючі позиції у загальногалузевих рейтингах з таких важливих показників, як рентабельність діяльності, обсяг реалізації продукції, продуктивність праці, середня заробітна плата. Всі десять державних лісогосподарських підприємств, що мають права окремих юридичних осіб, працюють стабільно і прибутково, виконують плани з відтворення лісів.

Про те, як працюють нині лісівники Черкащини, які завдання перед собою ставлять, — розмова нашого кореспондента з начальником управління Олександром Дзюбенком (на знімку).

— Олександре Миколайовичу, могутні, мальовничі діброви Черкащини — це плоди невтомної праці лісівників минулих поколінь. Адже добре відомо, що посаджений і виплеканий дуб набуде статусу зрілого дерева лиш через сто років...

— Так, лісова галузь чи не єдина, де працюють не на роки, не на десятиліття, а на століття. Ця природна обставина накладає на лісівників особливу відповідальність і дисциплінованість. У минулому й тепер. Однак у нинішній час, коли науковці фіксують зміну клімату навіть у Центральному Придніпров’ї, вирощувати ліс стає дедалі складніше у зв’язку з високими температурами та зменшенням вологи. Тож ми експериментуємо з новими деревними породами, збільшуємо площі лісових культур, створених сіянцями із закритою кореневою системою, застосовуємо гербіциди та хімічні догляди для знищення небажаної рослинності, яка забирає вологу та не дає молодому лісу рости. Окрім того, значну увагу приділяємо оптимізації лісокультурного напрямку для економії коштів — впроваджуємо механізоване садіння лісу, відходимо від ручної праці при доглядах за ним. Тільки завдяки високому професіоналізму та відданості працівників усіх підрозділів лісового господарства нам вдається раціонально використовувати лісові ресурси, якісно відтворювати та захищати ліс.

Слід згадати також про традиційну всеукраїнську акцію «Майбутнє лісу у твоїх руках», що проводиться Державним агентством лісових ресурсів України. Щороку у рамках цього проекту разом з лісівниками активну участь у садінні дерев беруть тисячі природолюбів: учні місцевих шкіл, студенти, представники громадських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування. Особливо завзяті та старанні члени шкільних лісництв, які діють при кожному лісгоспі. За їх участі створено цієї весни Алеї пам’яті, іменні ділянки лісу на честь загиблих земляків, героїв АТО. Продовжуватиметься ця важлива справа і в наступному році.

— Створення лісу потребує великих фінансових ресурсів. Чи виділяються кошти з держбюджету на лісорозведення? Скільки власних коштів лісгоспів спрямовується на організацію ведення лісового господарства?

— На жаль, державного фінансування лісової галузі немає з 2015 року. Цьогоріч держава виділила частину потрібних коштів лише на лісове господарство Півдня та Сходу. Держлісгоспи Черкащини відтворюють ліси, проводять заходи з їх догляду, охорони та захисту за кошти, отримані з лісогосподарської діяльності. Фаховість, наполегливість та самовіддача лісівників приносять позитивні результати: держпідприємства лісової галузі Черкащини є прибутковими. За 2018 рік обсяг реалізованої продукції лісгоспами становить 830,8 млн грн. Чистого прибутку отримано 45 млн грн. На ведення лісового господарства спрямовано понад 314 млн грн власних коштів лісгоспів. Ще 41 млн грн власних коштів спрямовано на освоєння капітальних інвестицій.

— Децентралізація внесла значні корективи в економічне життя країни. Як налаштована сьогодні співпраця лісівників з новоствореними об’єднаними територіальними громадами?

— По-діловому, конструктивно і відповідально. Колективи лісгоспів беруть активну участь у житті громад. Серед депутатів сільських рад та ОТГ є й представники лісової сфери. Зміни, що внесла децентралізація, торкнулися насамперед джерел надходження податків до місцевих громад. Так, до прикладу, протягом минулого року лісгоспи сплатили до місцевих бюджетів майже сто мільйонів гривень. Триває тісна взаємодія лісівників та ОТГ у питаннях рекреаційного облаштування лісів. Це передусім створення рекреаційних пунктів, еколого-просвітницьких стежок, відновлення лісових джерел і криничок, облаштування лісових доріг. Сьогодні у лісах лісгоспів функціонує понад двісті рекреаційних пунктів для відпочинку громадян. За останні три роки облаштовано 36 гідрологічних об’єктів. Окрема актуальна ділянка співпраці — допомога ветеранам АТО та їхнім родинам. Перед початком опалювального сезону лісгоспи разом із громадами організовують роботу з забезпечення захисників Вітчизни паливними дровами, розв’язують інші побутові проблеми колишніх бійців та тих, хто зараз перебуває на східному фронті, а їхні родини потребують допомоги.

— На територіях ОТГ є чимало земель, непридатних до сільськогосподарського використання. Вони заростають чагарниками і перетворюються у «джунглі». Чи не пора передати занедбані ділянки лісівникам?

— Це наша болюча тема. Лісгоспи готові взяти на свій баланс захаращені пустирі, яруги, ерозійні балки і перетворити їх на гарний, впорядкований ліс. Проте органи місцевого самоврядування не поспішають передавати ті землі лісівникам. Самі не використовують і не передають. У нас в області таких «покинутих» земель майже 15 тисяч гектарів. У громад немає ні фахівців, ні фінансового ресурсу, аби впорядкувати та залісити яри, балки чи косогори. На жаль, це стратегічне питання порушується не один рік, але віз, як то кажуть, й досі не зрушив з місця.

До уваги законодавчої та виконавчої влади

Тисячі гектарів непридатної до сільськогосподарського використання землі після передачі їх лісгоспам перетворяться на продуктивні ліси. На законодавчому рівні необхідно виписати і ухвалити спрощений механізм передачі цих територій, який би влаштував як селян, так і лісову галузь.

 

— Олександре Миколайовичу, не перший рік ходять розмови про передачу лісових площ у концесію. Навіть є наміри приватизації лісового фонду — як ви до цього ставитеся?

— Твердо переконаний, що ліс, загальнонародне багатство, створений і збережений не одним поколінням лісівників, повинен бути тільки державним. Лише у цьому статусі його можна захистити від споживацького, а подекуди й хижацького ставлення. Лісове господарство — це складний, масштабний комплекс лісогосподарських робіт, який нараховує у своїй структурі багато важливих напрямків і планується на десятиліття. Це як живий організм, який кроїти, різати на шматочки — неприпустимо. Вилучення одного сегмента означатиме загибель всіх інших. Ось чому вважаю, що зелену красу, живі легені країни потрібно залишити у державній власності. Водночас державі необхідно допомагати розвитку лісової галузі, сприяти запровадженню нових технологій вирощування і захисту лісу. На це націлені всі лісівники, які за своїм фахом і покликанням дбають про праліси, молоді ліси, старі діброви і гаї. Й остання, філософська думка. Недарма історію кількох поколінь однієї сім’ї називають деревом родоводу. Дерево — це символ життя. І його потрібно ростити, плекати та оберігати. Буде ліс — буде чим дихати землі, буде життя.

Факт

Протягом цьогорічної лісокультурної кампанії ліс створено на загальній площі 1 тис. 89 га. Зокрема, висаджено 10 млн сіянців: сосни звичайної на 441 га, закладено ділянки дуба звичайного на 482 га та горіха чорного на 73 га та ін. Шляхом лісорозведення створено 30 га нових лісів.