Під час роботи IV Форуму місцевого розвитку у Трускавці Голова Верховної Ради України Андрій Парубій вручив нагороди депутатам Львівської облради. Почесну грамоту Верховної Ради України отримала Оксана Сафінська.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
Гірські регіони країни сподіваються на допомогу Євросоюзу
Учасники IV Форуму місцевого розвитку, що проходив у Трускавці, звернулися до Європейської комісії з ініціативою щодо запровадження пілотної програми підтримки Українських Карпат, яка фінансувалася б ЄС. Адміністратором цієї програми зможе стати асоціація «Єврорегіон Карпати-Україна», до складу якої входять представники чотирьох гірських областей України — Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької.
Під час дискусії на тему «Перспективи розвитку гірських територій» народний депутат України Микола Величкович запропонував для прийняття необхідних законодавчих актів, які б сприяли розвитку Українських Карпат, створити потужне гірське лобі, адже в бюджеті України повинен бути окремий рядок для фінансування гірських територій. Тоді будуть стабільні великі бюджетні вкладення, тоді потягнуться й приватні інвестори.
Його підтримав голова Львівської обласної ради Олександр Ганущин, який вважає, що в українському парламенті під час перерозподілу коштів «ковдру» тягнуть столиця та великі міста.
Про кроки уряду щодо розвитку гірських територій розповів перший заступник міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства В’ячеслав Негода: «Можна роками говорити про важливість і пріоритетність розвитку Українських Карпат, але якщо ми нічого не будемо робити, то залишиться лише сумна статистика. Уряд у квітні затвердив концепцію розвитку гірських територій. Протягом півроку ми повинні подати на затвердження відповідний план заходів. Потрібно формувати конкурентоспроможну економіку гірських територій, скасувати інфраструктурні обмеження, забезпечити розбудову збалансованого і просторового розвитку, розвитку туристичного потенціалу і, звичайно, не забувати про екологічну безпеку».
Як розповів В. Негода, міністерство намагається по цих блоках працювати з регіональними комісіями, але останнім часом активність регіонів дещо сповільнилась. Це трохи турбує. Формальні підходи не дають можливості запропонувати креативні проекти, які справді виведуть на новий рівень. Мають бути прорив і проривні ідеї, проривні пропозиції, проривні проекти. До вересня повинні запропонувати конкретний план заходів. Тому регіонам треба менше говорити про проблеми, а вносити конкретні пропозиції.
Він вважає, що на часі прийняття нового закону про стимулювання гірських регіонів, про статус гірських населених пунктів. Велика робота має бути проведена в регіонах, у тому числі й при підготовці регіональних стратегій розвитку.
Поряд з економічними проблемами розвитку гірських територій актуальною була тема збереження Українських Карпат. У Трускавці під час панельної дискусії «Розвиток природно-заповідних територій в Карпатах» народний депутат України Ганна Гопко розповіла про кроки, які зробили парламентарії для збереження цього краю. Без сумніву, вважає вона, ми повинні в першу чергу віддавати перевагу саме збереженню унікальної природи, тому до 15 відсотків території України мають належати до природно-заповідного фонду. Г. Гопко, зокрема, розповіла, як минулими роками вона з екологами боролася за збереження дубових насаджень поблизу села Корналовичі на Львівщині. Проблема полягала в тому, що керівник управління лісового та мисливського господарства і голова комісії обласної ради з питань екології — це була одна й та само особа. І депутати часто голосували, дотримуючись меркантильних інтересів.
Водночас, на думку заступника міністра екології та природних ресурсів Василя Полуйка, в гірських районах під заповідні території має бути відведено до 29 відсотків земель.
«Заповідання повинно мати перевагу над господарюванням. Ліси в першу чергу мають бути не джерелом деревини, а місцем для рекреації та об’єктами для туризму», — вважає перший заступник голови Львівської обласної ради Андрій Білоус.
Учасники форуму звернулися до центральної влади з проханням розробити для потенційних реципієнтів міжнародної технічної допомоги механізм отримання коштів з державного бюджету на співфінансування проектів та відшкодування фінальних (балансових) платежів на умовах повернення.
Представники гірських регіонів вважають, що при складанні Держбюджету України на 2020 рік необхідно передбачити окрему статтю видатків для співфінансування проектів міжнародної технічної допомоги.
Трускавець.
