Втім, для офіційного Берліна питання вирішене: ще одна лінія транзиту російського блакитного палива постачатиме його до ФРН і далі — на південь та схід Європи. Головний аргумент: Німеччина прогнозує власне значне зростання споживання газу через відмову від інших носіїв енергії. Тож позиції Берліна і Києва щодо цього істотно розбігаються.

Посол України у ФРН Андрій Мельник під час недавніх дискусій попередив німецьких партнерів про важкі наслідки відмови від транзиту вуглеводнів українською ГТС для обох країн. Також в інтерв’ю виданню Freie Presse він однозначно заявив: «На тлі прогнозів зростання споживання газу в Німеччині можлива зупинка транзиту російського палива територією України після 2020 року стане для Берліна пострілом собі в ногу».

Глава української дипломатичної місії нагадав, що обидва газопроводи «Північний потік» разом прокачуватимуть 110 млрд куб. м вуглеводнів щороку. Оскільки очікується, що споживання їх у ФРН зростатиме, то зупинка транзиту через Україну означатиме недопоставки газу «потоками» Балтійським морем. Водночас Андрій Мельник попередив, що «важливіше рахунків — небезпека куди більшої війни з Москвою і гіркої втрати довіри народом України, а також Польщі».

Для України в разі зупинки транзиту російського газу українською ГТС 2020 року втрати будуть істотними: понад 3 млрд дол. щороку, що становитиме 10% державного бюджету і 3% ВВП.

Посол зазначив, що «Північний потік-2» не має нічого спільного з диверсифікацією джерел постачання енергоносіїв, і нагадав, що українська ГТС, котру, до речі, будували німецькі фахівці, є однією з найбільших і найбезпечніших у світі. Вона спроможна транспортувати до 200 млрд куб. м газу на рік. Нині система використовує менше, ніж наполовину своєї повної потужності — лише через проблеми з Росією. Приміром, торік транспортовано тільки 86,8 млрд куб. м газу.

«Голос України» вже повідомляв, що «Північний потік-2», протяжність якого 1224 км, проходитиме дном Балтійського моря з РФ до ФРН в обхід України. Проектна пропускна спроможність становитиме 55 млрд куб. м на рік. До консорціуму з його прокладання входять французька Engie, австрійський OMV, британсько-нідерландська Royal Dutch Shell, німецькі Uniper та Wintershall. Засновник — російський «Газпром». У травні повідомлялося, що завершення будівництва, планованого на початок 2020 року, перенесено на кінець 2020-го.

Тим часом під час сесії Європарламенту заступник голови Європейської комісії Марош Шефчович повідомив, що три-сторонні переговори щодо газу між Україною, ЄК та РФ відновляться у вересні. Зокрема, обговорюватиметься і питання контракту на транзит російського газу територією України, укладений 2009 року, що завершується наприкінці 2019.

Берлін.