Вечірнє засідання 9 липня

Народні депутати продовжили розгляд правок до проекту Виборчого кодексу з 4031-ї правки. Доповідав секретар Комітету з питань правової політики та правосуддя Руслан Сидорович (фракція «Самопоміч»).

Депутатські поправки, зокрема, стосувалися строків висунення кандидатів у депутати обласної ради або міськради невеликого міста, подання кандидатами документів до відповідної виборчої комісії тощо.

Народний депутат України Валерій Писаренко (ДГ «Відродження») запропонував цілий блок правок, які фактично передбачали іншу виборчу модель і на загальнодержавному, і місцевому рівнях, яка не вписується в цілісний проект Виборчого кодексу і не є пропорційною моделлю з відкритими списками в тому розумінні, в якому її заклали автори цього законопроекту. Руслан Сидорович зауважив, що імплементувати пропозиції, внесені цим народним депутатом, нема можливості, оскільки фактично це призведе до переписування повністю тексту законопроекту і введення зовсім іншої виборчої моделі. Тому робоча група пропонувала відхилити всі поправки В. Писаренка.

Депутат Віталій Сташук («Народний фронт») пропонував змінити черговість формування виборчих списків кандидатів. Робоча група рекомендувала підтримати це. Робоча група також підтримала поправки, якими передбачалося виключити слова «У конференції, на якій здійснюється висування кандидатів у депутати обласної ради, повинно бути присутніми не менше 100 делегатів», вважаючи це надмірним; зменшити з трьох днів на один день повідомлення виборчої комісії про час та місце проведення конференції (зборів) організації партії з метою висунення кандидатів.

Низка поправок стосувалася процедури самовисування кандидатами у депутати — від виключення статті 542 проекту Виборчого кодексу, яка передбачає самовисування, до виключення процедури самовисування на місцевих виборах, але збереження на парламентських і президентських. «Робоча група вважала, що, коли говоримо про місцеве самоврядування, необхідно тим громадянам, які не бажають об’єднуватися у відповідні політичні партії з метою отримання статусу депутатів місцевих рад, забезпечити такий механізм, як об’єднання у список самовисуванців, — зауважив Р. Сидорович. — Причому це загальноєвропейська практика». Його особиста позиція як депутата щодо самовисування така: «Відповідно до ідеї побудови політично структурованого суспільства на місцевому рівні і на загальнодержавному самовисування на рівні парламенту є недоцільним, і в принципі у світі такі моделі не зустрічаються. Водночас місцеве самоврядування має дещо відмінний порядок діяльності по відношенню до парламентської... Тому, зважаючи на те, що така модель самовисування у Європі себе зарекомендувала як ефективна, ми пропонуємо все-таки залишити порядок самовисування кандидатами в депутати місцевої ради».

Низку поправок було внесено до розділу законопроекту щодо подання кандидатом у депутати декларації про майновий стан, доходи, видатки та фінансові зобов’язання. Деякі правки передбачали подання декларації до виборчої комісії. Однак робоча група пропонувала зберегти чинний порядок, коли декларація подається до Національного агентства з питань запобігання корупції через Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування на сайті НАЗК. Ним же і лише ним, згідно з проектом, може бути здійснена перевірка достовірності відомостей в е-декларації. А відповідна виборча комісія може лише ініціювати додаткову перевірку в цьому агентстві.

Голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко висловила сподівання, що парламент у четвер, 11 липня, зможе виконати ключове зобов’язання — ухвалити Виборчий кодекс. «І вже місцеві вибори у 2020 році відбудуться саме за новим Виборчим кодексом, — сказала Г. Гопко. — І ми побачимо, як не буде мажоритарки, не буде оцього диктату партійних вождів, які продають місця в списках. І також сподіваюся, що Президент підпише цей Виборчий кодекс і не буде такої ситуації, як з ТСК».

Парламентарії розглянули 4150 правок із 4568 до порівняльної таблиці проекту Виборчого кодексу.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.