Професора Броварського завжди приваблював світ медоносних рослин, ділянки яких закладено на кафедрі бджільництва у НУБіП України. В нашій країні у дикій природі росте 512 видів лікарських рослин, на кафедрі бджільництва — понад 40 видів у культурі.

Потяг до бджільництва, яке має чимало таємниць, у професора Валерія Дмитровича Броварського розпочався, ще коли йому було 7 років. Це трапилося на рідній Житомирщині — у селі Гордіївка, де проминуло дитинство.

Потім закріпилося у Чернятинському радгоспі-технікумі, що у Жмеринському районі на Вінниччині. Там він навчався у 1977—1980 роках на відділенні «Бджільництво». А далі був Житомирський сільськогосподарський інститут, Українська сільськогосподарська академія, аспірантура, кандидатська дисертація. Після успішного її захисту у 1991 році отримав диплом кандидата сільськогосподарських наук.

Та Валерій Дмитрович не зупинився на досягнутому, а взявся за докторську дисертацію, тема якої була пов`язана з удосконаленням технології штучного виведення маток.

У 2007 році, отримавши ступінь доктора сільськогосподарських наук, а трохи пізніше ставши професором, В. Броварський науку в бджільництві збагачує конкретними відкриттями.

Ним проведено низку досліджень у питанні розмноження медоносних бджіл, виведено нові технології, розроблено комплект обладнання. Ці праці є значним прогресом у світовому бджільництві.

Професором Броварським запроваджена технологія одержання бджолиних маток, яку тепер використовують бджолярі багатьох країн.

За його наукового супроводу, спільно з колегами, було розроблено промислову технологію одержання перги.

Разом із директором науково-дослідного інституту Словацького аграрного університету в місті Нітра Яном Бріндзою професор Валерій Броварський протягом п’яти років досліджував бджолиний пилок.

Отримані ним наукові здобутки мають велике практичне і теоретичне значення та увійшли до монографій, котрі опубліковані в Україні та у Словаччині.

Особистий рекорд у науковій роботі — дослідження протягом 25 років, які доповнили знання з генетики медоносної бджоли, сформували передумови розроблення системи збереження рас бджіл і контролю їх відтворення.

Значний внесок професор Броварський зробив у розвиток бджільництва в Україні в часи роботи на кафедрі бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування України на посадах доцента та професора, особливо, коли очолював її як завідувач у 2000—2013 роках.

Нині Валерій Дмитрович працює на посаді професора цієї кафедри, проводить дослідження з питань біології бджолиної сім’ї, її розведення та утримання. Для студентів, учнів, колег він був і є духовним наставником, який вирізняється чуйністю, справедливістю, добротою і невичерпним оптимізмом.

Професор зазначає, що Україна щорічно посідає перше місце в Європі і 3—4-те у світі з виробництва меду (середній показник 70 тисяч тонн). На його думку, бджільництво могло б розвиватися ще динамічніше, якби не низка проблем. Серед них найбільш вагомі — це отруєння бджіл через використання засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарствах, низька закупівельна ціна на продукцію бджільництва, відсутність державної підтримки галузі.

Володимир БІЛЕНКО, завідувач навчальної лабораторії лікарських рослин НУБіП України, заслужений працівник сільського господарства України, академік.

Київ.