А в нього вже є батьки...

Свого часу Марія зловживала алкоголем, тому в неї відібрали сина. Згодом жінка кардинально змінила життя. Народила ще двох донечок, придбала житло. От тільки туга мучить материнське серце: хотіла б повернути сина, але не знає, де він...

Історію пані Марії повідала директор вінницького кризового центру «Дім Мами» Ольга Череватова. Каже, у неї сльози наверталися на очі, коли слухала розповідь цієї жінки про її первістка.

У той час, коли заглядала в чарку, її позбавили материнських прав. Із часом жінка знайшла в собі сили вибратися з алкогольного дурману. Після того її не полишає бажання побачити синочка. Та в районній службі дітей повідомили, що його вже всиновили інші люди. Марія була впевнена, що навіть після почутого ще можна щось змінити. Приходила у службу знов і знов. Плакала і благала повідомити, хто ті люди, які виховують її дитину, де живуть. У відповідь чула, що закон забороняє розголошувати ім’я нових батьків.

Марія не перестає сподіватися — колись побачить на порозі квартири свого сина. Каже: відчуває серцем, що він сам шукатиме її. Часто зупиняється біля ігрових майданчиків і мимоволі вдивляється в обличчя дітей. Раптом угледить знайомі риси?..

Хлопчику вже п’ять років. Молодшій Ангеліні — рік, а Олександрі скоро буде три. У вихідні Марія водить дівчат у найстаріший вінницький храм, що в Старому місті: одна дитина на руках, друга тримається за руку. Хоче, аби їхні душі змалку сповнювалися християнською мораллю.

— На квартиру я назбирала грошей, поки перебувала в центрі «Дім Мами», — розповідає пані Марія. — Там усім забезпечували й мене, і моїх дівчаток, тож гроші, які отримувала на дітей, не витрачала, а складала.

За понад півтора року перебування в центрі жінка зібрала 70 тисяч гривень. Каже, кімнату в колишньому гуртожитку їй допомогли знайти куми. Не вистачило на придбання житла, тож куми і гроші позичили, і з ремонтом підсобили.

А пані Марія згадує про сина і вірить, що вони ще побачаться.

Гени — немов магніт

Журналіст спілкувався з декількома фахівцями, які мають справу з усиновленням або стикалися зі схожими ситуаціями. Запитував, чи можливо повернути дитину біологічним батькам. «Такі випадки бувають, але дуже рідко», — почув у відповідь.

Лікар Андрій Лозовий розповів: у своїй практиці двічі стикався з такою ситуацією.

Один уже дорослий хлопець знав, що проживає з прийомними батьками, і шукав біологічну маму. Батьки дали йому можливість здобути вищу освіту, забезпечили матеріально. Незважаючи на це, коли він знайшов її, то вибачився перед нерідними батьками і повернувся до тієї, яка народила.

У другому випадку всиновленій дитині не повідомили, що вона не рідна. Дізналася випадково, і це стало трагедією і для неї, і для тих, хто визнав її за власну дитину. Дівчина не змогла пробачити і почала шукати матір. Врешті-решт знайшла і була від того дуже щаслива. Батьки почорніли на лиці. Плекали надію, що названа дочка не стане змінювати благополуччя, яке їй створили, на скромне помешкання її матері. Та рідні гени відіграли роль магніту.

Малі забувають рідних

Заступник начальника відділу всиновлення та сімейних форм виховання Вінницької обласної Служби у справах дітей Оксана Йосипчук (на знімку) каже: «Знайти своє біологічне коріння — природне бажання кожної людини. Знаю випадок, коли дівчинка у 16 років дізналася, що її виховують нерідні батьки. Весь день плакала. Заспокоювати приїжджали навіть родичі названих мами й тата. Дитина не сприйняла обману. Але все владналося. Тож повідомляти дітям, що вони прийомні, чи ні — це питання з багатьма невідомими».

На думку психологів, хлопчики і дівчатка до п’яти років у новій сім’ї забувають рідних батьків. Тож усиновлювачі цікавляться здебільшого малими дітьми, каже Оксана Йосипчук. Є такі, хто прагне взяти дитину з пологового відділення, тобто одразу після народження. Фахівець зазначає, що у таких випадках є свої ризики. Бо невідомо про можливі хвороби, які передала немовляті мама.

Не тільки подружжя

Процес усиновлення розпочинається з відвідання Служби у справах дітей за місцем проживання. Процедура і необхідні документи детально виписані у постанові Кабміну № 905.

— Чомусь вважають, що усиновити дитину може тільки подружня пара. Це не так. Закон надає це право також одинокій особі, причому незалежно від статі. Навіть один із подружжя може це зробити. У такому разі інший має надати на це згоду, засвідчивши її у нотаріуса. Після отримання статусу кандидата на усиновлення розпочинається другий етап — ознайомлення з дитиною. Спочатку показують її фото. У мене всі фото перевернуті обличчям донизу. Не можу спокійно дивитися на личка таких дівчаток і хлопчиків, — зізнається Оксана Йосипчук.

Усиновлюють дітей зі шкіл-інтернатів системи освіти; дитбудинків соцзахисту (хворі діти); сімейного типу або тих, які перебувають під опікою піклувальників. Усиновлювати можна від 2 місяців до 18 років. Повнолітніх — теж. Але то окрема процедура, окремі випадки.

Довідково

Протягом шести місяців 2019-го у Вінницькій області всиновлено 28 дітей (це трохи більше, ніж торік). Три родини взяли по дві дитини. Семеро діток поїхали за кордон, бо їх усиновили іноземці. На обліку усиновителів — 54 сім’ї й одинокі особи. А чекають на нових батьків 600 дітей!

Фото автора.