Посилення антипутінської коаліції та санкційного тиску на Кремль. Це один із зовнішньополітичних пріоритетів на майбутнє для парламенту дев’ятого скликання, які визначила голова Комітету у закордонних справах Ганна Гопко під час прес-конференції.

«Повернення делегації РФ до ПА РЄ та вихід Путіна з міжнародної ізоляції свідчать про потребу діяти більш скоординовано. Ми не маємо допустити сценарію, коли задля досягнення компромісів за наш рахунок під тиском опиниться Україна, а не агресор. Тому надалі парламент, МЗС та Президент мають діяти як одна національна збірна», — підкреслила голова Комітету у закордонних справах.

Серед пріоритетів для майбутнього парламенту має бути також реалізація Європейського Плану для України 2027, протидія будівництву «Північного потоку-2», важливість сплати історичного боргу перед Україною — визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу. Крім того, Г. Гопко порадила новообраним парламентаріям сфокусуватися на звільненні українських заручників.

«В України є всі шанси стати лідером у Східній Європі в найближчі шість років, а її місія — стримати навалу агресора на європейську цивілізацію і демократичні цінності», — заявила Г. Гопко.

Cпівробітник Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд визначив одним із пріоритетних завдань для України на найближчі роки вивчення Російської Федерації — держави-агресора. «В основі вибудовування зовнішньої політики провідних держав по відношенню до об’єктів своїх зацікавлень лежить система глибоких досліджень», — зазначив експерт із тематики корінних народів Ідель-Уралу. Він навів приклад США, які через свої «think tank» вивчають ситуацію, ретельно пропрацьовують сценарії. «Тому підтримка як урядових, так і позаурядових організацій, які вивчатимуть Російську Федерацію з розумінням складних проблем, коренів конфліктів між різними народами РФ, і як Україна повинна себе позиціонувати, є важливим завданням», — резюмував П. Подобєд.

Тіна Пересунько, авторка та кураторка проекту «100 років культурної дипломатії України», наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, відзначила, що при розбудові зовнішньої культурної політики мають враховуватися здобутки не тільки останніх п’яти років, а й сторічної давнини. «Збереження інституційних здобутків у політиці культурної дипломатії є дуже важливим», — відзначила Т. Пересунько, актуалізувавши тему культурної дипломатії уряду УНР. «Найголовнішим сьогодні, — за її словами, — є не перетнути «червоні лінії» щодо скасування таких інституцій, як Український інститут та Український культурний фонд. Те саме стосується і Міністерства культури, яке стало політичним брендом, і має бути збереженим».

Головний науковий консультант Інституту законодавства Верховної Ради України Борис Бабін привітав цивілізаційний підхід передачі справ Комітетом у закордонних справах. «Практика заяв, які виходили з парламенту, є дуже доброю, але потребує удосконалення. Має бути позиціонування, як всередині країни, так і лобіювання реалізації рішень назовні», — зауважив Б. Бабін.

Журналістка Лариса Волошина зосередилася на темі інформаційної війни та шляхів протидії російській інформаційній агресії: «Російська Федерація послідовно проводить політику у двох напрямах: інтеграція окупованих територій та легалізація анексії Криму». Вона порадила наповнити змістом постанови Верховної Ради, які визнають РФ державою-агресором та окупацію наших територій. «Нині є можливість використати сталу більшість у Верховній Раді на користь України», — зауважила Л. Волошина, підкресливши необхідність ухвалення законів на підтримку мов корінних народів (кримськотатарського, караїмського, кримчацького). «Комунікація влади і журналістів має відбуватися не на основі особистих зв’язків політиків і журналістів чи витоків, а на основі відкритих медіа-заходів», — сказала вона.

Директор Дипломатичної академії України Сергій Корсунський нагадав, як разом з Комітетом боролися за Закон «Про дипломатичну службу», який зміцнив нашу дипломатичну службу і закріпив роль Дипломатичної академії у підготовці дипломатів і держслужбовців.

«У перші три роки війни нам вдалося обстояти позицію України і створити антиросійський фронт, але вибудувати правильну стратегію не вдалося», — зауважив С. Корсунський. За його словами, наслідки цього — візит Путіна до Макрона і розмови про повернення РФ до Великої вісімки, завод «Мерседес» не під Львовом, а під Санкт-Петербургом, збільшення товарообороту між Францією та РФ на 17%. «Були правильні кроки, а мала бути правильна стратегія. Нині експертне середовище працює над стратегією зовнішньої політики, для її реалізації потрібна динамічна взаємодія», — підкреслив директор Дипакадемії.

Голова Світового Конгресу українців Сергій Касянчук відзначив тісну співпрацю СКУ, що з 2015 року має своє представництво в Україні, з Комітетом у закордонних справах. Вона полягала у підтримці України у цей нелегкий час у різних сферах: гуманітарній, релігійній, освітній, інформаційній, економічній. Підтримка євроінтеграційних прагнень, посилення західної коаліції, створення системного підходу, боротьба проти «Північного потоку-2», допомога ЗСУ, звільнення політв’язнів — такі завдання С. Касянчук визначив на майбутнє. Він також наголосив на необхідності законодавчого врегулювання питань підтримки діаспори, трудових мігрантів, збереження нашої ідентичності.

Новообраний парламентарій Марина Бардіна подякувала за приклад зразкової комунікації у передачі знань і досвіду: «Визначений євроінтеграційний курс буде збережено». «Ми виступаємо за багатопартійний підхід у формуванні зовнішньополітичного курсу», — наголосила М. Бардіна.

Під час прес-конференції було також підбито підсумкам роботи Комітету у закордонних справах у 2014—2019 роках. Так, під головуванням Ганни Гопко було проведено 153 засідання Комітету, на яких розглянуто понад 1080 питань. Переважна більшість із них — проекти законів та постанов, що стосувалися різних аспектів зовнішньої політики та зовнішніх відносин України, ратифікації різногалузевих міжнародних угод, зокрема щодо зовнішньоекономічної діяльності, міграційних та інших питань. Як головний Комітет опрацював 228 проектів законів, постанов та інших актів Верховної Ради України, з них 160 прийнято в цілому (104 закони України та 56 постанов й інших актів Верховної Ради України).

За повідомленням Інформаційного управління апарату Верховної Ради України.
Фото Інформаційного управління апарату Верховної Ради України.