На першому засіданні Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів обговорювали не лише організаційні питання, а й було розглянуто низку законопроектів. Серед них, зокрема, проект закону про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції (реєстр. № 1010). Щоправда, комітет не є головним у розгляді цього питання.
За словами голови комітету Галини Третьякової, законопроект містить у собі внесення змін не лише до Закону «Про запобігання корупції», а й до низки інших законодавчих актів. Зокрема, до Кодексу законів про працю, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального та Цивільного кодексів, Кримінального процесуального та Цивільного процесуального кодексів.
Як зауважив під час обговорення представник комітету Михайло Цимбалюк, захист викривачів корупційних діянь — це європейська практика. Але, тут, додав він, важливо не породжувати провокаторів. «Їх часто використовують правоохоронні органи для того, щоб спровокувати дачу хабара. Ми бачимо, що такі злочини, як хабар, часто не доходять до суду, бо в процесі судового розгляду виходить, що одна людина пропонувала хабарі десятьом особам. Тобто є штатні провокатори, а провокація і дача хабара — тут дуже тонка межа», — зауважив народний депутат. Крім того, акцентувавши увагу на великій кількості зауважень Головного науково-експертного управління, він висловив переконання, що народні депутати у процесі обговорення законопроекту висловлять свої пропозиції, і документ зрештою буде доопрацьовано. Тож запропонував комітету підтримати ухвалення законопроекту: «Він на часі, крім того, українське суспільство вимагає швидшої реакції на такі речі, а правоохоронці часто кажуть, що їм бракує законодавчого забезпечення в цьому питанні».
Ухвалення законопроекту підтримало й Національне агентство запобігання корупції. Водночас представник НАЗК також висловив сподівання, що під час доопрацювання проекту буде враховано зауваження Головного науково-експертного управління, зокрема, у частині необхідності деталізації механізму оплати викривачів корупції.
У пояснювальній записці зауважено, що «джерелами надходження пропонується визначити кошти, що надходять від відшкодування збитків державі, від сплати санкцій (штрафів тощо), що застосовуються за рішеннями (вироками) судів». Додатковим джерелом фінансування забезпечення безпеки викривачів та виплати їм компенсацій «може стати скорочення видатків на утримання правоохоронних органів у зв’язку з тим, що завдяки ефективному законодавчому регулюванню діяльності викривачів корупції очікується зменшення кількості корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень...».
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності (реєстр. № 1060) комітет підтримав за основу. Серед норм проекту міститься, зокрема, обов’язковість включення до ліцензійних умов положень щодо доступності місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення.
У цілому позитивно оцінив законопроект заступник голови Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні із соціальних питань Сергій Біленький, висловивши лише одне застереження — щодо облаштування підприємств та установ пандусами.
«Якщо законопроект буде ухвалено в запропоновану вигляді, то всі об’єкти, які ліцензуються, мають забезпечити доступ до цих об’єктів маломобільних груп населення. Ми з розумінням ставимося до потреб маломобільних груп, але, наприклад, Держлікслужба вже вимагає від аптек, щоб вони забезпечили доступ до них людям з інвалідністю», — зауважив С. Біленький.
«Як аптека може працювати, не забезпечуючи інклюзію для осіб з інвалідністю», — парирувала у відповідь голова комітету. За її словами, ситуацію можна змінити дуже швидко — за допомогою виносних приставок. «Вони ліцензовані Міністерством інфраструктури і коштують недорого. Якщо до вас приїздить людина на візочку, то ви за телефонним дзвінком виносите приставку і надаєте такій людині доступ до аптеки або іншої організації чи установи», — пояснила Галина Третьякова.
Загалом під час засідання комітету було розглянуто 14 пунктів порядку денного, 11 з них — проекти законів, визначених для розгляду як невідкладні.
Молодь має відчути результати роботи
Комітет Верховної Ради з питань молоді і спорту провів своє перше засідання (на знімку). Народні депутати обговорили низку організаційних питань та визначили основні пріоритети своєї діяльності. Голова комітету Андрій Кожем’якін запропонував модель роботи, яка, зокрема, передбачає залучення до співпраці керівників профільних вишів та експертів.
На думку заступника голови комітету Василя Мокана, в країні відсутня державна політика у сфері підтримки молоді. «Це стосується і забезпечення житлом, і фінансування молодіжних програм, і багатьох інших речей, якими держава повинна була би опікуватися, тим більше за умов, коли молодь є дуже вразливою категорією населення і масово тікає за кордон», — сказав він. Тож, за його словами, потрібно, по-перше, зламати усталений стереотип, що молодь і спорт — це сфери, які можуть фінансуватися за залишковим принципом. Тобто у проекті держбюджету на 2020 рік потрібно лобіювати статті фінансування на ці два напрями. По-друге, зламати цей стереотип можна завдяки професійній законодавчій діяльності народних депутатів.
«З кожного напряму роботи підкомітетів ми маємо видати якісний збалансований законопроект, який би чітко і прогресивно регулював ту чи іншу сферу життєдіяльності, яка належить до предметів відання нашого комітету», — додав парламентарій.
Проблемою номер один В. Мокан назвав відсутність у молоді власного житла, що позначається і на створенні нових сімей, і на народжуваності, і на мотивації працювати всередині країни. «Для того, щоб вийти на нормальний режим молодіжного кредитування, за оцінками експертів, потрібно півтора мільярда гривень на рік. Я розумію, що знайти ці кошти одразу буде складно, але потрібно з 2020 року хоча б частково відновити програму кредитування», — зауважив народний депутат.
На думку секретаря комітету Григорія Суркіса, потрібно вивчити, які закони ухвалені, але не працюють у сфері молодіжної політики та спорту, і наполягати на виділенні коштів для їхньої реалізації. «Якщо ми нині почнемо впрягати нові сили, писати нові проекти, а бюджет має бути внесено 15 вересня, то ми просто не встигнемо», — сказав він.
Водночас заступник голови комітету Анатолій Костюх упевнений, що чинне законодавство у сфері молодіжної політики та спорту потребує перегляду. «Будь-які закони потрібно переглядати, наскільки вони є ефективними, і моделювати нову ситуацію з огляду на наявні виклики. Якщо ми говоримо про молодь, сучасний спорт, то це вже зовсім нові виклики. Нам обов’язково, у найближчий час, потрібно буде також переглянути наявні законопроекти, які розроблялися комітетом, але не були ухвалені.
Крім того, попрацювати над ідейною складовою молоді і спорту», — наголосив він.
У свою чергу, представниця комітету Ірина Борзова зауважила, що результат роботи комітету має, насамперед, відчути молода людина, і висловила упевненість, що комітет вдало поєднає досвід та молодість, і тут відбуватиметься цікава, продуктивна та результативна робота.