Пам’ятник Аді Дасслеру. Скульптор Йосип Табачник, Херцогенаурах, 2006.
3 листопада 1900 р. у баварському містечку Херцогенаурах (Німеччина) народився Адольф Дасслер — німець українського походження. За своє життя Дасслер запатентував понад 700 винаходів і сьогодні вважається неперевершеним лідером у світі виробництва спортивних товарів.
Його батьки Кристоф (пекар) і Пауліна (праля) — трудові емігранти з Городка, що під Львовом. Аді був третім сином, але не останнім. Тихий, міцний, спортивний, затятий футболіст. У Першій світовій підліток участі не брав і не рвався. А після війни — інфляція, безробіття, розпач втраченого покоління. На початку 1920 року Дасслери вирішили перейти на пошив взуття. У приміщенні пральні зробили майстерню. Аді переобладнав велосипед на машинку для обробки шкур. Сестри та мати робили викройки. Руді та батько кроїли взуття. Почали з виробництва спальних капців.
Аді та Руді мали протилежні характери. Аді — сумирний, боязкий молодший брат, ганяв у футбол і вигадував нові моделі взуття. Якось у 1925 р. Аді зшив футбольні бутси з шипами, котрі викував для нього місцевий коваль. Це були перші у світі бутси на шипах! А брат Руді мав вибуховий характер, любив секс, джаз, бокс. Він шукав покупців, бо мав талант — міг умовити будь-кого купити торішній сніг.
У липні 1924 р. брати відкрили взуттєву компанію Gebruder Dassler. Пізніше Дасслери купили приміщення для фабрики, будинок для себе.
Олімпіади в Амстердамі (1928) та в Берліні (1936) принесли родині успіх. На XI літніх Олімпійських іграх у Берліні американський бігун Джессі Оуенс у взутті братів виграв чотири золоті медалі та встановив 5 олімпійських рекордів. Цього ж року Аді вперше став татом.
Прізвище братів стало відомим у світі, бізнес різко налагодився, вони придбали ще одну фабрику. Але прийшла війна... Руді потрапив до війська, Аді керував справами.
Їхнє містечко опинилося у американській зоні окупації. У будинку Дасслерів оселилися янкі, Руді перебував у таборі військовополонених. Дружина Аді сама копала грядки, доглядала худобу. Не стало батька, нікому було мирити братів, і вони... до самої смерті не розмовляли. Чому? Кажуть, це сталося 1943 р. під час бомбування. Родина Аді сховалася у підвалі, незабаром до них пристала сім’я Руді. Тоді у Аді вирвалося: «Знову ці брудні виродки тут!» Про кого йшлося? Про льотчиків, про літаки? Та Руді сприйняв лайку на свій рахунок.
Можливо, причиною сварки стало те, що Аді не подумав викупити брата з табору. Може, не поділили спадщину. Кажуть також, що Аді доніс на Руді, ніби той співпрацював із гестапо, і його арештували окупаційні війська...
У 1948 р. непримиренні конкуренти поділили «Взуттєву фабрику братів Дасслер», Руді забрав собі одну, Аді — другу. Брати зайнялися кожен своїм бізнесом. Адольф Дасслер назвав фірму — Adidas, а через рік вигадав три відомі смуги, що стали товарним знаком бренду.
Рудольф Дасслер заснував фірму Ruda, яка незабаром отримала ім’я червоного тигра Puma. Відтоді брати не бачилися, не розмовляли, їхні діти ходили до різних шкіл. Фірми непримиренно конкурували: кожна компанія утримувала власну футбольну команду, співробітники компаній у барах замовляли різні марки пива.
Якось на вечірці Аді познайомився з хазяїном текстильної фабрики Віллі Зельтенрайхом. Після розкішного чаркування Аді замовив Віллі тисячу спортивних костюмів із трьома смугами вздовж рукавів. Після цього Зельтенрайх шив тільки для Adidas.
У 1972 р. Політбюро ЦК КПРС обрало Adidas для екіпірування радянської олімпійської збірної.
Адольф Дасслер і у 75 грав у теніс, плавав у басейні. Фірмою керував до останнього дня. 6 вересня 1978 року помер від інсульту. Після смерті Дасслера його п’ятеро дітей не знайшли спільної мови. Невдовзі фірма розділилася на кілька, потім потрапила до рук конкурентів.
