Усього таких акцій у десятках міст ФРН відбудеться понад 400. Досі в них щоразу брали участь понад півмільйона осіб. Подію приурочено до саміту ООН у галузі змін клімату, котрий відбудеться 23 вересня.

І цього разу німецькі екологічні активісти наголошуватимуть на необхідності виконання Паризької угоди про зміни клімату, укладеної 2015 року, метою якої є обмеження глобального потепління до кінця століття двома градусами за Цельсієм. Вони також закликатимуть відмовитися від виробництва у ФРН електроенергії з допомогою вугілля до 2030 року, «обнулити» викиди парникових газів до 2035 року, а також упродовж цього часу повністю перейти на отримання відновлюваної енергії.

Водночас німецький уряд уже підготував пакет заходів зі стабілізації клімату та поліпшення довкілля, і вже до 2050 року Німеччина має стати екологічною. Вартість цих заходів поки що не оприлюднено. Хоч уже відомо, що німцям доведеться добряче спорожнити власні гаманці вже невдовзі. Адже до кінця року ФРН, крім інших витрат на реалізацію цієї грандіозної реформи, зокрема, запровадить екологічний податок на викиди парникових газів. Утім, деякі соціологічні опитування свідчать, що громадяни готові погодитись на додаткові фінансові витрати заради захисту клімату.

Ці демонстрації, заклики негайно вживати заходи, аби зменшити потепління Землі, викликають двоякі відчуття. З одного боку, безпечне та комфортне довкілля — це повсякденне життя, тож про нього слід дбати. А з другого — Німеччина, що мало не попереду планети в питаннях збереження природи, має велику кількість інших проблем, з котрими що багаті, що бідні стикаються щодень, і з яких складається життя громадян. До того ж вони торкаються практично всіх галузей і сфер. Зокрема, тих, які людям найближчі: медицина, освіта, пенсійна система тощо.

Можливо, коли порівнювати тутешні проблеми з тими, що є в українській галузі охорони здоров’я, то ситуація у ФРН набагато краща. Із тією різницею, скільки коштів німці у неї вкладають — мільйони й мільйони євро. Але «на виході» система не функціонує як належить. Лікарів у цій галузі, як і медичних сестер і доглядальниць, уже давно бракує, і вже стали нормою кількагодинні (!) черги на прийом до лікаря.

А щоб потрапити на обстеження до «вузького» фахівця, записуватися слід за кілька тижнів або й місяців. 

До того ж немає гарантії, що пацієнт отримає в лікаря достатньо уваги, бо через велику кількість хворих він змушений поспішати. Час, який мав би надати пацієнтові, забирає купа папірців, які лікар зобов’язаний задокументувати.

Така ситуація — не лише у звичайних «практиках», а навіть, чи, може, передусім у відомій усім клініці «Шаріте». Але цікаво, що політичні партії не кличуть громадян на акції протесту проти медицини, яка їх так дивно лікує...

А до цих проблем «підтягуються» уже новітні пенсіонери, пенсій яких вочевидь бракуватиме на життя, переконатися в чому можна, ознайомившись навіть з державною статистикою, де завжди все в «шоколаді».

Якщо уважно простежити навіть за німецькими ЗМІ, то складається враження, ніби весь господарський механізм країни пробуксовує — аж до неспроможності рухатися. У системі освіти бракує тисяч учителів, навчальні заклади потребують ремонту; німецькі потяги, за якими колись звіряли годинники, спізнюються; ба, навіть літаки, на яких пересуваються вищі посадові особи держави, не завжди... справні. До того ж, якщо йдеться про збереження довкілля, то ці літаки забруднюють повітря викидами вуглекислого газу, проти чого Німеччина начебто успішно бореться.

Викликає запитання також і застосування електричного струму в громадському транспорті, який необхідно підзаряджати — досить тривалий процес, у результаті чого робочий час автобуса становить лише половину норми. Та й самі німці не пересідають масово на електромобілі — ще й тому, що для масовості недостатньо пунктів, де їх можна «підхарчувати». Тож декларації і заяви уряду про енергетичний переворот, зокрема у німецькому громадському транспорту, поки що не вписуються у реальність...

А проблеми Бундесверу вже давно стали притчею во язицех. Зокрема, як пише видання «Die Welt», незважаючи на оборонний бюджет Німеччини, що становить 44,3 млрд євро, у неї найменша й погано оснащена армія, неспроможна впоратися зі своїм головним завданням — обороною країни. Навіть в офіційних документах зазначається, що вона «умовно готова до оборони». Автор статті Штефан Ауст вважає, що до такого стану призвело скасування військової повинності та систематичне скорочення оборонного бюджету. Німецькі танки, кораблі, підводні човни небоєздатні, а для солдатів бракує... бронежилетів, чобіт, сучасних шоломів, приладів нічного бачення.

Про недофінансування багатьох галузей, німецькі довгобуди, котрі проковтують мільйонні вкладення, проблеми з мігрантами, які не лише не розв’язуються, а й невпинно наростають, про дедалі більше обмеження прав громадян і контроль держави над ними, катастрофічну ситуацію з банківською системою та про багато інших проблем годі й казати. До того ж можливість самозабезпечення громадян — через втручання та контроль уряду — дедалі звужується, а жити загалом не стало краще. Але політичні партії, передусім правлячі, котрі втрачають популярність, вочевидь, не знають, як її повернути та запропонувати варіанти вирішення інших нагальних питань. Тож закликають зберігати... довкілля. Хоча слід визнати — ця тема завжди має відгук у німців.

Берлін.