У музеї-скансені «Мамаєва слобода», що у середмісті Києва, 21 і 22 вересня проводили Перший фестиваль казкарів. Його організатори — казкар, сценарист, телеведучий, актор Сашко Лірник та козак Левушківського куреня Костянтин Олійник — зазначають, що кожен регіон України багатий на невідомі широкому загалу казки, легенди, міфи, перекази, ось тільки їх мало записують. Коли старенькі люди відходять, то забирають ці скарби народної творчості в інші світи.
«Достатньо одному поколінню казки не розказувати, і — гаплик нації», — каже Сашко Лірник.
Адже казка — це й історія про вічне, і балада про кохання, і найкращий вихователь малої дитини, яка ще тільки вчиться відрізняти добро від зла.
Тож мета дійства — не лише підняти статус казки, нагадати дорослим про те, що «їхнім дітям вони потрібні не менше, ніж їжа», а й створити цех казкарів, які б популяризували казки та творили нові.
Учасниками фестивалю, який відбувався під гаслом «Ой чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?», стали не лише знані казкарі, а й дітлахи. Ті, хто любить казки, вже вчаться й самі складати цікаві оповіді. Як, наприклад, Софія Аль-Хадіді з Вінниці.
У рамках заходу відбулася і зустріч із творчою групою художнього історичного фільму-фентезі «Чорний козак», знятого за мотивами казки Сашка Лірника минулого року сільською кіностудією села Легедзине, що на Черкащині. Історію боротьби козаків за рідну землю і кохання побачили уже десятки тисяч глядачів не лише в Україні, а й за кордоном.
Організатори Першого фестивалю казкарів, у програмі якого були й виступи мандрівних поетів-піснярів і фольклорних колективів, майстер-класи народних майстрів, що матеріалізують українські народні казки і забави, переконані — від фесту до фесту творів, за якими зніматимуть художні фільми та мультфільми, ставатиме більше. Як і дорослих, котрі розумітимуть — казки роблять дітей небайдужими і відповідальними.
