Минулий четвер став у столиці Німеччини ще й «українським» днем. Дві події привернули увагу до України: виступ посла Андрія Мельника в Бундестазі і приїзд колишнього політичного в’язня Кремля Олега Сенцова, звільнення якого вимагала громадськість не тільки Берліна, а й усієї країни.

Посол України в Німеччині Андрій Мельник виступив на засіданні парламентського комітету з питань ЄС у Бундестазі. Це вперше в історії главу дипломатичної місії України запросили до слова перед членами найвпливовішого комітету німецького парламенту. Обговорювалася тема надання Україні європейської перспективи і можливість політичної підтримки депутатів Бундестагу.

Головний посил виступу посла щодо інтеграції України в європейську спільноту: ключ до неї — не в Брюсселі, а в Берліні! До того ж європейська перспектива України вигідна також і Німеччині. Андрій Мельник нагадав, що українському суспільству лише у зв’язку з реалізацією Угоди про асоціацію належить виконати 2071 завдання. Із них за п’ять років реалізовано 43%, а до 2024-го належить здійснити ще 57%.

Після виступу депутати з усіх фракцій мали змогу поставити запитання панові послу. Їх спектр був надзвичайно широкий: торгівля, військовий конфлікт на сході України, діяльність нового українського парламенту й уряду та очікування суспільства від перших кроків нової влади. Також і політичної спадкоємності на шляху до євроінтеграції.

Андрій Мельник запевнив німецьких парламентаріїв, що «попри зміну політичної еліти, питання євроінтеграції залишається константою для нового уряду. Ніхто не ставить цю мету під сумнів, а новий парламент готовий у євроінтеграційній сфері рухатися вперед дуже швидко. А те, що за три тижні Верховна Рада ухвалила більше важливих законів щодо євроінтеграції, ніж упродовж багатьох місяців досі — свідчить про те, що ми серйозно до цього ставимося і сподіваємося, що це буде визнано Берліном».

Берлін цього дня день приймав ще одного українця: Олега Сенцова, котрий прибув до столиці Німеччини на зустріч з депутатами парламенту, представниками офісу канцлера та кіноакадеміками. У Бундестазі він мав розмову з головою фракції «зелених» Катрін Гьорінг-Екардт (на знімку) і депутатом Мануелем Саррацином, керівником міжпарламентської групи дружби з Україною Омідом Нуріпуром, а також узяв участь у прес-конференції разом із Михайлом Ходорковським.

Але чи не найзворушливішою була його зустріч з німецьким правозахисником, колишнім політичним в’язнем часів НДР Роналдом Вендлінгом перед будівлею посольства РФ у ФРН. Саме сюди Роналд Вендлінг упродовж п’яти років двічі на тиждень за будь-якої погоди приходив з плакатами, на котрих розміщені портрети політичних в’язнів Кремля, у тому числі Олега Сенцова, вимагаючи звільнити їх. Олег власноруч зняв свій портрет і подякував німецькому активісту за підтримку.

Професійна розмова в Олега Сенцова була з кінематографістами Європейської кіноакадемії. Його тепло вітав відомий німецький кінорежисер Вім Вендерс, який сам виступав за звільнення Олега, закликаючи європейських колег і кінозірок підтримати українця.

Олег Сенцов, виступаючи перед депутатами Бундестагу, німецькими правозахисниками, наголошував на важливості збереження тиску на Росію з метою звільнення всіх політичних в’язнів. Він також заявив, що займатиметься громадською діяльністю, передусім звільненням українських полонених, котрі перебувають у російських в’язницях та на Донбасі. Не останньою чергою ще й тому, що відчуває за це власну моральну відповідальність. Він зазначив, що хоч і має намір знімати свої фільми, але передусім ідеться про те, щоб звільнити інших політ-в’язнів, українських, але також і російських.

Берлін.

Фото зі сторінки посла України у ФРН у Твіттері.