З травня цього року набула чинності стаття Закону України «Про житлово-комунальні послуги» про пеню у разі несвоєчасної оплати житлово-комунальних послуг. Йдеться про статтю 26 закону. Але...

Але, хоч із запізненням на півроку, прес-служба Антимонопольного комітету України спромоглася повідомити, що енергокомпанії не мають права нараховувати пеню, якщо платіжка прийшла менш ніж за 10 днів до граничної дати оплати. Крім того, зазначається, що граничний термін перерахунку суми має становити не більш як місяць.

Варто нагадати, що за законом пеня нараховується в разі несвоєчасної оплати комуналки. Споживач зобов’язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01% суми боргу за кожен день протермінування. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Її нарахування починається з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги. Вона може стосуватися лише тих боргів, які утворились після 1 травня 2019 року, коли набули чинності норми нового закону України про ЖКП.

Як поставляться енергокомпанії до вказівки — велике запитання. Адже побутові споживачі газу пам’ятають, що погрози АМКУ і заборони НКРЕКП щодо сум донарахувань у зв’язку з приведенням обсягів природного газу до стандартних умов аж нікого не злякали.

Тим часом міністр розвитку громад та територій України Альона Бабак звітує, що житловий фонд та об’єкти соцсфери технічно готові до опалювального сезону.

Уряд зробив усе, щоб опалювальний сезон 19/20 розпочався вчасно у всіх містах України. Календарна дата старту — 15 жовтня. Але у кожному регіоні органи місцевого самоврядування самі вирішують, коли розпочинати опалювальний сезон, оскільки все залежить від температурних режимів, технічної готовності підприємств теплоенергетики та погашення боргів за газ.

«Органи місцевого самоврядування готові розпочати підключення опалення об’єктам соціальної сфери з 10 жовтня, а житловому фонду — з 15 жовтня. Але по факту опалювальний сезон розпочнеться тоді, коли протягом трьох діб середньодобова температура повітря буде нижча за 8 градусів. Щодо технічної готовності, то, за інформацією з регіонів, готовність житлового та соціального фондів становить майже 100%, а комунальних підприємств теплоенергетики — 100%. Є певні проблеми із входженням в опалювальний період у приватних підприємств та тепловиків Донецької та Луганської областей, які уряд розв’язує спільно з органами місцевого самоврядування», — зазначила міністр.

За інформацією столичної служби зайнятості, кожен третій безробітний серед зареєстрованих — молода людина віком до 35 років. Про це повідомив директор Київського міського центру зайнятості Віктор Білич.

Основними причинами безробіття серед молоді називають, зокрема, недостатній рівень взаємодії між навчальними закладами та роботодавцями, відсутність у молодих фахівців знань основ соціально-правових відносин та необхідної кваліфікації, завищені вимоги до заробітної плати на майбутньому робочому місці, міграційні процеси, недосконалі програми розвитку молоді.

Тим часом Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук вважає, що «для нормального життя українцю вистачить понад 4000 гривень». За його словами, нині прожитковий мінімум становить понад 2007 гривень.

Щоправда, для цього економіка повинна зрости щонайменше на 33%.

«На нинішній прожитковий мінімум проіснувати складно. Це, скоріше, формальний мінімум. Реальна сума грошей, яка потрібна людині для того, щоб нормально жити, набагато більша», — йдеться у заяві Прем’єр-міністра.

Підсумовував Віктор БОНДАР.