Було оголошено, що суд зобов’язав мерію столиці мити основні вулиці міста двічі на місяць із травня по вересень і один раз на місяць решту року. Представники Феміди також вимагають від міської влади надати план прокладення велосипедних алей не тільки в центральній частині Софії, а й між спальними районами міста і центром. На їхню думку, відсутність таких доріжок не дозволяє багатьом містянам відмовитися від пересування на автомобілях, які вважаються основними джерелами забруднення повітря, і пересісти на велосипеди. Пересуватися на них магістралями, що зв’язують центр міста з його «спальнями», просто небезпечно для життя.
Міський суд зобов’язав владу столиці через установлені табло інформувати населення про ступінь забруднення повітря і попереджати людей про небезпеку, що загрожує їхньому здоров’ю. Щоправда, це рішення суду не остаточне й може бути оскаржене. Чим, найімовірніше, і скористається міська влада.
Із чим пов’язане таке рішення суду? За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у Болгарії щорічно передчасно помирають 15 тисяч осіб через забруднення повітря. Велика частка припадає саме на Софію. Болгарський професор Іво Петров, національний консультант з інвазивної кардіології, у своїй статті зазначив: «Забруднення повітря завислими частками — це один із найсерйозніших факторів ризику раннього розвитку серцево-судинних захворювань, разом із цукровим діабетом, курінням, високими рівнями холестерину й артеріальною гіпертонією. Мільйони людей щороку помирають від серцево-судинних захворювань, спричинених забрудненням повітря. Згідно з даними дослідження в штаті Юта, за вищої насиченості завислими частками частішають випадки інфарктів та інсультів головного мозку».
У країні основними джерелами забруднення повітря є побутове опалення (40 відсотків) і міський транспорт (60 відсотків). Припустимі значення в рамках ЄС — 25 мікрограмів завислих часток на кубометр, а ВООЗ ще категоричніша: шкідливий вплив не має перевищувати 10 мікрограмів. У Болгарії ж ці показники значно вищі. Як повідомило Болгарське національне радіо, з цієї причини в 2018 році Європейський суд було офіційно сповіщено про недотримання стандартів ЄС про якість повітря.
«Стосовно Болгарії вже ведеться одна процедура покарання через недостатню чистоту атмосферного повітря, і мають бути застосовані фінансові санкції», — повідомив адвокат Пламен Таушанов із Болгарської асоціації захисту пацієнтів під час форуму в Софії, присвяченого проблемі забруднення повітря. Він запропонував негайно переглянути чинне законодавство, плани й роботу міністерства охорони довкілля і водних ресурсів та інших державних інституцій з цього питання. «Чим займається автомобільна адміністрація? Чи посилює вона контроль над вихлопними газами? Чи проводиться податкова політика зі стимулювання вживання нових автомобілів? Чи інформовані люди, чи існують якісні маски для захисту від завислих часток?» — запитав він. І сам відповів: «Ні!» Тому Софія залишається однією із найзабрудненіших європейських столиць. Яке може бути рішення?
На думку пульмонолога Александра Сімідчієва, запровадження безплатного міського транспорту може вирішити безліч проблем зі здоров’ям людей. Адже використовувати власний автомобіль стане економічно невигідним. «У європейських містах, де зробили проїзд у міському транспорті безплатним, уже відзначено дуже гарні результати. Сподіватимемося, що й столичний муніципалітет зуміє запровадити ці заходи. Якщо зробити розрахунки з наслідками для здоров’я від забруднення, то стане зрозуміло, що це вигідно і для людей, і для влади», — зазначив пульмонолог.
На жаль, я пам’ятаю лише два—три випадки, коли столична влада повідомляли про небезпеку від забруднення повітря. В ці дні (а тоді ще будинки опалювали вугіллям і дровами) дозволяли продавати так званий «зелений» квиток для необмеженого проїзду на всіх видах міського транспорту за 1 лев (0,5 євро). А зазвичай квиток на одну поїздку коштує 1,6 лева — цю таксу запровадили кілька років тому і, незважаючи на численні протести городян та захисників довкілля, не хочуть скасовувати. До цього квиток на одну поїздку коштував 1 лев, і люди охоче їздили на роботу на громадському транспорті, а після підвищення ціни пересіли на власні автомобілі.
