Оксана Савчук, Олена Шуляк, Олег Дунда, Нестор Шуфрич.
 


Ірина Венедіктова.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.
Більше фото тут

Верховна Рада завершила розгляд поправок та 236 голосами ухвалила в цілому законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (№ 1008). Цим документом вносяться зміни до законів «Про судоустрій і статус суддів», «Про очищення влади» та «Про Вищу раду правосуддя». Зокрема, передбачається скорочення складу Верховного Суду з 200 до 100 суддів, запроваджується новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створюється при Вищій раді правосуддя Комісія доброчесності та етики, розширюється список посад, на які поширюється люстрація.

Під час розгляду поправок народний депутат Руслан Князевич («Європейська солідарність»), зауваживши, що не наполягатиме на всіх своїх пропозиціях, які мають технічний характер, наголосив на важливості врахування суттєвих поправок, зокрема, виключити норму про те, що недотримання етичних стандартів судді може бути додатковою підставою для звільнення члена Вищої ради правосуддя, оскільки це питання вже врегульоване в іншій статті.

Проте голова Комітету з питань правової політики Ірина Венедіктова, зауваживши, що все, що виключається із законопроекту, змінює його модель, наголосила: «Нині у ЗМІ поширюється інформація, що більшість відхиляє поправки інших фракцій. Доводжу до вашого відома, що з 330 поправок 50 було враховано. Цю комітет не підтримав».

Ярослав Юрчишин («Голос»), назвавши підхід до створення комісії з відбору членів ВККС, а також етичної комісії при Вищій раді правосуддя дуже прогресивним, за що подякував комітету, зауважив, що є низка речей, які насторожують і не дають фракції «Голос» проголосувати за цей справді необхідний законопроект. Це, зокрема, досі не пояснене зменшення кількості суддів Верховного Суду до 100 осіб. Ще один суперечливий момент полягає в тому, що «суд, який фактично скасував рішення про націоналізацію «Приватбанку», який заблокував конкурс на голову Митної служби, який поновив на посаді голови Конституційного Суду пана Шевчука, розглядатиме всі скарги стосовно комісії».

Представник «Батьківщини» Сергій Власенко заявив, що законопроект не має нічого спільного з реформою судочинства. «Він точно не створить інституту незалежного судді. Навпаки — він створить інститут абсолютно залежного судді, який не виноситиме рішення іменем закону, іменем України, а буде весь час дивитися на телефонний апарат, що йому подзвонять, що йому скажуть, яке рішення йому винести. Цей законопроект суперечить низці рекомендацій Ради Європи і висновкам Венеційської комісії», —заявив він.

Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність») також наголосила, що цей законопроект порушує принципи Ради Європи, незалежність судової гілки влади. «Ми сьогодні отримали листа, точніше, глава парламенту, від представників ЄС, Європейського банку реконструкції та розвитку, Великої Британії, Канади, Німеччини про те, що цей законопроект, на жаль, порушує незалежність судової гілки влади. Голосуючи за цей законопроект, ви забираєте в України реальну європейську перспективу. Ви йдете на конфронтацію з Радою Європи. Генеральний секретар уже направила цей законопроект на експертизу Венеційської комісії», — сказала вона та висловила думку, що в цілому можна було б голосувати після отримання висновку комісії.

Голова Верховного Суду Валентина Данішевська, підтримавши попереднього промовця, наголосила: «Не можна ігнорувати міжнародну спільноту, наших партнерів. Народ України чекає, що гілки влади будуть одна з одною співпрацювати і давати людям те, що вони чекають роками. У нашому випадку — це своєчасні судові рішення».

Сергій Рахманін («Голос») заявив: «Не можна назвати реформаторським той проект закону, в якому один пункт прогресивний, другий — ретроградний, а третій — може бути репресивним, залежно від того, хто ним користуватиметься. Так не робляться реформи і байдуже про що йдеться. У нас виходить дуже добре, коли ми намагаємось співпрацювати, а не через коліно ламаємо, або протягуємо історію, яка комусь вигідна. Була можливість відправити закон на повторне друге читання, відпрацювати і дійти згоди. На жаль, цього шансу ми не реалізували. Назвати цей законопроект проривним, чи реформаторським, я не ризикнув би».

Ірина Венедіктова, апелюючи до колег, заявила, що у них була можливість подати альтернативні законопроекти, проте парламентарії цим не скористалися. Крім того, вона нагадала, що 2 жовтня відбулося засідання Комісії з правової реформи при Президентові за участі представників Ради Європи, ЄС, USАID та інших донорських організацій. «Вони підтримали реформи Володимира Зеленського. Тому давайте працювати», — сказала вона і додала, що ухвалення цього закону не означає, що ми припиняємо працювати над вдосконаленням судової системи.

Ухвалення законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (№ 1008) підтримали 236 народних депутатів: «Слуга народу» — 219, «ОПЗЖ» — 0, «Європейська солідарність» — 0, «Батьківщина» — 0, «За майбутнє» — 0, «Голос» — 0, позафракційні — 17.

Верховна Рада включила до порядку денного та ухвалила в цілому два проекти постанов: № 2265 «Про участь постійного представника Верховної Ради у конституційному провадженні» та № 2266 «Про призначення Ольги Совгирі на посаду постійного представника Верховної Ради України у Конституційному Суді України». Це стало можливим після того, як Голова Верховної Ради попросив профільний Комітет з питань правової політики невідкладно під час перерви о 12-й годині розглянути ці проекти постанов та надати висновки щодо них.

У другому читанні та в цілому також ухвалено проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про статус народного депутата України» та до Регламенту Верховної Ради України щодо припинення відшкодування народному депутату України витрат, пов’язаних з виконанням депутатських повноважень, у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань Верховної Ради України або засідань комітетів Верховної Ради України» (№ 1035-2).

На початку ранкового засідання із заявою виступила народний депутат Ірина Геращенко («Європейська солідарність»), котра наголосила, що на Донбасі не пострілюють, а стріляють, про що свідчить загибель наших військових. У цьому контексті вона привітала заяву переговорної групи в Мінську, яка дуже чітко заявила, що ніякого політичного блоку без виконання ключового — безпекового питання — бути не може. «Так само українська сторона дуже чітко заявила, що Росія має вивести іноземні війська, техніку і має бути вирішено питання кордону. Це саме та позиція, яку займала команда Порошенка всі ці роки», — сказала вона.

Крім того, народні депутати Сергій Соболєв («Батьківщина») та позафракційна Оксана Савчук у своїх виступах критикували законопроект про обіг землі в Україні. Зауваживши, що запитань тут набагато більше, ніж відповідей, О. Савчук, сказала: «Не можна відкрити ринок землі й не розуміти, що з ним буде», — зазначила О. Савчук та закликала до проведення в грудні цього року парламентських слухань не ухвалювати жодних законопроектів.

Сергій Соболєв, нагадавши, що вся історія українства та України -це боротьба за землю, висловив думку, що викуповувати землю у тих, хто бажає її продати, мають державні банки, а далі надавати її в оренду.