Початок вулиці Городоцької у Львові став об’єктом розкопок, які проводили співробітники Рятівної археологічної служби, адже ця ділянка належить до старої забудови міста.
Керівник археологічних робіт на Городоцькій Остап Лазурко розповів, що їм вдалося з’ясувати, як саме проводили забудову Краківського передмістя Львова — саме таку назву мала ця частина міста у ХVІІІ—ХІХ ст. Науковці знайшли залишки кам’яних споруд, які належать саме до цього періоду, а також залишки дерев’яної споруди, що, вочевидь, пов’язана з потічком, що тут колись був. Власне, залишки цього потічка, який є лівою притокою Полтви, археологи знайшли ще під час розкопок у 2011 році на сусідній вулиці Наливайка. Тепер вони знайшли другу ділянку водойми.
Імовірно, ширина потічка сягала п’яти метрів, а на його березі знаходились городи мешканців. Системної забудови у цій частині Львова тоді ще не було. Єдина споруда, яка домінувала над цією місцевістю, — собор Святого Юра, розташований на однойменній горі. Згодом потічок, як і численні ставки поруч із ним, осушували, а вздовж сучасної вулиці Городоцької з’являлися перші будинки. Утім тоді вони були розкидані хаотично. Потім тут звели знакові споруди — церкву святої Анни та монастир святої Бригітти (тепер це приміщення СІЗО).
Завдяки даним, отриманим під час розкопок, археологи змогли уточнити, як саме проводилась забудова, адже вже за австрійської влади вулицю «випрямили», ліквідувавши численні повороти. Згодом вона перетворилася на Городоцьку і стала найдовшою вулицею Львова з численними пам’ятками архітектури.
