Ухваливши в цілому законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів (№ 1031), Верховна Рада повернула до Кримінального кодексу статтю, яка передбачає відповідальність за незаконне збагачення. 

Представляючи документ до другого читання, голова Комітету з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська зауважила, що уже нікому не потрібно пояснювати, чому цей закон необхідний. «Коли суддя або прокурор, маючи скромну зарплату, живе в будинку на п’ять поверхів із тенісним кортом і двома басейнами, і при цьому цей будинок зареєстрований на його маму-пенсіонерку, яка за життя сплатила десять тисяч гривень податків, усім зрозуміло, що така ситуація ненормальна і є індикатором незаконних корупційних активів такого судді або прокурора», — наголосила вона.

«Відповідальність за незаконне збагачення має наступити у разі, якщо набуті чиновниками активи на 6,5 мільйона гривень перевищують його законні доходи», — зазначила А. Красносільська та додала, що паралельно діятиме механізм цивільної конфіскації, якщо сумнівні доходи чиновника більші від офіційних на понад мільйон гривень. «Ці два механізми працюватимуть разом. Відповідно, за найбільші крадіжки буде кримінальна відповідальність, а за менші — цивільна конфіскація», — сказала голова комітету, пояснивши, що цивільна конфіскація передбачатиме надання органами прокуратури необхідних доказів та здійснюватиметься за рішенням суду. При цьому справами, які стосуються кримінальної відповідальності за незаконне збагачення та цивільної конфіскації, займатимуться лише НАБУ, САП та Антикорупційний суд. У цілому законопроект № 1031 ухвалено 259 голосами.

Також у цілому ухвалено законопроект про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу      (№ 2239-1). Голова Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус, який представляв документ до другого читання, нагадав, що метою законопроекту є забезпечення виконання зобов’язань України щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу, електричної енергії та забезпечення діяльності оператора газотранспортної системи з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Він повідомив, що під час підготовки законопроекту до другого читання надійшло 169 пропозицій від 41 народного депутата, з яких враховано 24 поправки та відхилено 145. При цьому А. Герус особливо наголосив, що комітет підтримав основну, поправку 43, яка забороняє приватизацію, концесію, оренду та управління газотранспортною системою третіми сторонами. «Пропонується, щоб 100 відсотків власності компанії, яка управляє газотранспортною системою, були у держави», — підкреслив голова комітету.

Лідер фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, поправки якої якраз і передбачали збереження ГТС у державній власності, подякувала усім членам комітету за досягнений консенсус. «Збереження для України газотранспортної системи, газових сховищ і магістральних ліній електропередач, це — завдяки позиції депутатів фракції «Слуга народу», — зазначила вона та наголосила, що досягнений консенсус передбачає збереження у державній власності не тільки ГТС, але й магістральних ліній електропередач.

Міністр енергетики та захисту довкілля Олексій Оржель назвав ухвалення законопроекту історичним моментом, і дуже важливим в рамках переговорів із «Газпромом» про майбутній транзит газу.

Про досягнутий консенсус засвідчила й цифра на табло під час ухвалення законопроекту № 2239-1 в цілому — «за» 341 народний депутат.

Ухваливши в цілому законопроект про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2019 рік» (№ 2283), Верховна Рада підтримала ініціативу уряду про виділення мільярда гривень для погашення боргів у зарплаті перед шахтарями, а також виділила кошти на будівництво столичного метро та оборонну сферу.

Парламентарії ухвалили постанову про звільнення з посад членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольги Герасим’юк, Олександра Ільяшенка та Олега Черниша, у яких завершився п’ятирічний строк повноважень.

Щоправда, вони продовжуватимуть виконання своїх обов’язків до призначення парламентом нових членів Нацради.

Ще однією постановою утворено Тимчасову слідчу комісію Верховної Ради з питань розслідування пожежі (вибухів) на складах боєприпасів в м. Ічня (Чернігівська обл.), м. Калинівка (Вінницька обл.), м. Балаклія (Харківська обл.),  м. Сватове (Луганська обл.), м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.) у період з 2014-го по 2018 рік.

Коментар

Прем’єр-міністр України Олексій ГОНЧАРУК:

— Законопроект про анбандлінг (№ 2239-1) — це перш за все впровадження європейських газових правил щодо розділення транспортування та реалізації газу. Законопроект є виконанням міжнародних зобов’язань та передумовою сертифікації — підтвердження відповідності українського енергетичного законодавства європейському.

Це гарантує енергетичну безпеку Європи, посилює нашу стійкість на міжнародній арені. Прийняття закону про анбандлінг — перевага на тристоронніх переговорах з цього питання. Водночас газотранспортна система залишається у державній власності на 100% («Урядовий портал»).