Упродовж тижня, з 4 по 10 листопада, у столиці Німеччини відбуваються заходи, приурочені до 30-річчя падіння Берлінського муру — одного з найвідоміших символів «холодної війни».
Цю споруду — спочатку здебільшого дротяні загородження, які швидко перетворилися на бетонну стіну заввишки до п’яти метрів з протягнутим поверх неї колючим дротом та сторожовими вежами, що розділила місто і країну навпіл, встановлено 13 серпня 1961 року. Довжина муру становила 45 км, і ще 120 км навколо Західного Берліна, котрі відокремлювали його від решти території НДР.

Формально будівництво Берлінського муру, або, як його прийнято було називати у самій НДР, «оборонного антифашистського валу», було результатом колективного рішення глав держав і урядів Варшавського договору, прийнятого під тиском СРСР.
А за 40 років після заснування НДР, у жовтні 1989-го, тисячі людей вийшли на вулиці Лейпцига, вимагаючи свободи та демократії. Ще за місяць, 4 листопада, масова демонстрація з такими само вимогами відбулася на Александрплац, у Східному Берліні. За кілька днів, 9 листопада, член політбюро СЄПН Гюнтер Шабовски повідомив, що віднині громадянам НДР дозволяється подавати заяви на здійснення приватних поїздок за кордон без поважних причин. Тисячі людей не чекали повторного запрошення і рушили до пропускних пунктів…

Так настав кінець муру, котрий розділяв соціалістичну НДР і демократичну Західну Німеччину, а також крах комуністичної системи у Східній Європі, нав’язаної СРСР після Другої світової війни. Для Радянського Союзу Східна Німеччина була ключовим аванпостом у Європі. На її території дислокувалося 800 військових гарнізонів з півмільйона військовослужбовців.

Берлінський мур рухнув, стіни, яка роз’єднувала дві частини колись єдиної Німеччини, фактично не існує, а те, що від неї залишилося, стало музеєм просто неба, котрий щороку відвідують мільйони людей із усього світу. Сюди приходять також і німці, котрі мешкають у Східній Німеччині. Й нерідко залишають на рештках нині вже музейних частин муру графіті зі своїми… розчаруваннями. Втім, вони виплескуються не лише у графіті. Про розчарування людей, котрі виходили на демонстрації із гаслами: «Ми — єдиний народ», вимагаючи свободи та демократії, нині говорять німецькі політики, точаться дискусії у ЗМІ.

Цікаво, що економіка ФРН зростає, рівень життя громадян також. Але, виходить, що не для всіх. За даними німецької статистики, 80% мешканців Східної Німеччини після падіння муру та об’єднання країни залишилися без роботи, оскільки значна частина колишньої НДР втратила свою промисловість. Колишні підприємства за цей час перетворилися на пам’ятники розрусі, а цілі міста на сході країни занепадають, люди змушені мігрувати в західні регіони.

Про цю проблему 3 жовтня, в День єдності Німеччини, говорила також і канцлер Ангела Меркель. Вона зазначила, що 3 жовтня 1990 року стало лише початком великих зусиль з об’єднання. А також навела дані репрезентативних опитувань, котрі свідчать, що хоча за час, який минув, досягнуто багато, але й нині більшість східних німців почуваються громадянами другого сорту. Менш ніж 40% східних німців не вважають возз’єднання успішним, а серед людей до 40 років — таких лише 20%. І чи не найбільшою західною цінністю — демократією у Німеччині — задоволено менше половини її громадян!

…Упродовж 30 років мур ділив місто на дві частини — Східний і Західний Берлін. Там, де він був споруджений, нині прокладено 160-кілометровий історичний маршрут — Стежка вздовж Берлінського муру. Пройти чи проїхати нею на велосипеді можна з будь-якої його точки. Тут облаштовані спеціальні «пункти», де можна дізнатися, що саме й коли у цих місцях відбувалося — за всіма музейними правилами. А деякі ділянки колишнього кордону засаджені сакурами, що їх подарували жителі Японії…
Цими днями німці відзначають 30-річчя падіння Берлінського муру. В самій столиці на семи різноманітних майданчиках відвідувачів чекають понад 200 заходів, програма яких передбачає інсталяції, виставки, презентацію книжок, авторські читання. Одна з найграндіозніших інсталяцій — арт-об’єкт у вигляді своєрідної велетенської хмари, до якої прикріплено 30 тисяч стрічок. На них викладено послання жителів Берліна й усього світу про мир, свободу, власні надії та уявленнями про майбутнє.
А, приміром, шоколатьє із Франції створив шестиметровий завдовжки та 2,5-метровий заввишки «паркан» із шоколаду, какао для якого завезли з Мадагаскару. На виготовлення цієї «стіни» використано понад тонну шоколаду! Всі охочі зможуть нею поласувати. Що ж, свято є свято!

Берлін.

Фото автора.