Народні депутати Сергій Лабазюк, Микола Кучер, Дмитро Костюк, Микола Кириченко, Вадим Івченко.

 


Народні депутати Петро Юрчишин, Артем Чорноморов.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Парламентські слухання на тему «Земельна реформа: вітчизняна модель обігу земель сільськогосподарського призначення» мають відбутися завтра у Верховній Раді. У сесійній залі будуть представлені політичні позиції парламентських фракцій, бачення уряду, народних депутатів, очільників галузевих асоціацій, науковців, а також практиків — фермерів, керівників сільгосппідприємств, представників агрохолдингів, власників ділянок. Як зазначається, проведення парламентських слухань сприятиме приверненню уваги органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, експертів, власників та користувачів наділів, громадськості, засобів масової інформації до проблем законодавчого забезпечення обігу земель сільгосппризначення в Україні, а також до визначення стратегічних напрямів державної політики з цього питання.

Суперечок не уникнути

Тим часом окремі положення нещодавно прийнятого за основу законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» не знаходять бажаної підтримки ні з боку багатьох агровиробників, ні серед частини народних депутатів. Суперечка виникла навіть під час засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, коли народні обранці узгоджували список тих, хто в стінах парламенту братиме участь у дискусії щодо можливого відкриття ринку сільгоспгектарів. Адже від того, якими будуть рекомендації за підсумками обговорення, залежать не лише перспективи розвитку агросектору, сільських територій, добробут громад, а й безпека України як держави та вартість харчів на наших столах.

Скажімо, народний депутат Вадим Івченко (фракція «Батьківщина»), зокрема, запропонував включити до списку промовців на майбутніх слуханнях «лідера позапарламентської фракції Олега Тягнибока». Адже він — «тричі народний депутат, балотувався на Президента — і не останнє місце там зайняв... доволі знакова особистість для українців і формував певний напрямок щодо земельних питань».

«А чому не надати перевагу фермерам, керівникам аграрних асоціацій? А не політикам, які не пройшли до парламенту і за яких не проголосували. Щоб вони не влаштовували свої піар-акції, не набували політичний рейтинг?! — звернувся до присутніх голова підкомітету з питань соціальної політики агропромислового комплексу, розвитку сільських територій, науки та освіти комітету Дмитро Костюк (фракція «Слуга народу») і запропонував «виключити всіх політиків, які не є членами парламенту — замінити їх на власників паїв («які у списку промовців 55—56-ті») та фермерів». Його підтримав Микола Кучер (депутатська група «За майбутнє»). Він наголосив, що справді варто почути людей, котрі працюють на землі, «а не слухати якісь політичні виступи, які ні до чого не приведуть...». А Сергій Лабазюк (позафракційний) поставив риторичне запитання: «То ми хочемо, щоб у нас були... прапори і мітинги, чи маємо намір провести громадські слухання?..».

Голова підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами комітету Петро Юрчишин (депутатська група «За майбутнє») запропонував передати свої хвилини для виступу голові Асоціації фермерів та землевласників Вінницької області Сергію Лановику. Адже варті уваги аргументи фахівців, які творять економіку. А секретар Комітету з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський (депутатська група «За майбутнє») вийшов з пропозицією замість себе записати до промовців на слуханнях очільника Тернопільської обласної ради сільгосппідприємств Миколу Пилипіва. Мовляв, він обробляє майже три тисячі гектарів, має садівництво, розвиває тваринництво і водночас є депутатом облради.

Уряд звинувачує мораторій

Під час засідання комітету народні обранці мали можливість ознайомитися з поданими до парламентських слухань Кабінетом Міністрів інформаційно-аналітичними матеріалами. У них окреслено віхи земельної реформи, акцентується увага на тій шкоді, яку завдав мораторій, та обґрунтовується запровадження ринку земель сільгосппризначення.

Актуальність питання щодо зняття заборони на відчуження агрогектарів, зокрема, пов’язується з наявністю в Україні значного земельно-ресурсного потенціалу. Ось тільки земельна реформа, мовляв, вже триває 29 років — є однією з найдовших у світі.

Ще 18 грудня 1990 Верховна Рада УРСР прийняла постанову, якою оголосила всі землі Української РСР об’єктом такої реформи. За час її проведення відбулися значні інституціональні зміни в формах власності на землю. У результаті приватизації агрогектарів майже 6,9 млн селян набули права на земельні частки (паї) загальною площею понад 27 млн га, що позначилося на трансформації форм власності на землю сільгосппризначення. Отже, демонополізація державної власності на землю, безплатне проведення приватизації суттєво вплинули на перерозподіл у цій царині.

Проте, як зазначено у згаданих матеріалах, головна проблема залишилася невирішеною: 27 млн га сільськогосподарських земель приватної та 10 млн га — державної та комунальної власності потрапили під мораторій. 

Мораторій (сказано в урядових документах) має лише негативні наслідки і для економіки країни, і для сільського розвитку. Тенденції в соціальній сфері перестали бути загрозливими, перетворившись на катастрофічні. В результаті власники земель отримують меншу орендну плату за свої наділи. До того ж держава, мовляв, отримала відплив сільського населення, виснаження ґрунтів, розвиток тіньової економіки по всій країні.

Згадує уряд і про сільську частину населення, яка за останні 16 років скоротилася на 2,9 млн осіб, або 18,1%, що на 60% вище, ніж темпи скорочення міського населення. Більшість з 6,9 млн громадян, яким сукупно належить 27 млн га сільськогосподарської землі — це люди похилого та дуже похилого віку. У середньому, господарю паю — 60 років, а приблизно чверті уже виповнилося 70. Власники такого віку вже не зможуть самостійно обробляти землю і змушені здавати її в оренду.

При цьому рівень життя сільських жителів, основним заробітком яких є мізерна орендна плата та ведення натурального господарства, відносить більшість з них до категорії «бідних». Власник землі з одного гектара отримує в середньому 1668 гривень, а, за оцінками Світового банку, міг би одержувати — 6750, за умови більш досконалої конкуренції. Отож із середнього паю власник щорічно втрачає майже 18 000 гривень, підрахували в урядових кабінетах.

Там вважають, що однією з основних причин вимог збереження мораторію є економічна заінтересованість землекористувачів — сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств, які в умовах обмеженої ліквідності земель сільгосппризначення отримують дешевий доступ до земельних ресурсів на умовах оренди без необхідності придбання їх у власність. Власнику сільгосппідприємства вигідніше щорічно сплачувати орендну плату в розмірі 100 доларів, аніж купити гектари по 2-3 тис. доларів за га.

Інша, не менш значна причина — це надмірна заполітизованість питання окремими політичними силами, які експлуатують фобії суспільства і передусім міського населення, недостатньо поінформованого про цілі та завдання земельної реформи.

Тим часом, зазначають в уряді, за роки дії мораторію майже мільйон господарів паїв померли, не встигнувши розпорядитись своєю власністю. Внаслідок цього понад 400 тис. паїв не були передані у спадок через відсутність спадкоємців або складнощі з оформленням.

Наразі залишилося орієнтовно 5,5 млн первинних землевласників. У середньому щорічно їх помирає приблизно 350 тис. А за прогнозом, у 2026 році очікується найкритичніша ситуація — смертність може зрости до 870 тисяч.

Незважаючи на викладене, Україна входить у топ-три постачальників збіжжя на світовий ринок, утримує перше місце з експорту соняшникової олії, є провідним гравцем у сегменті продовольчих товарів. Сільське господарство генерує понад 10% ВВП країни та забезпечує третину експортної виручки.

Мораторій, вважають в уряді, означає, що впродовж щонайменше 15 років економічне зростання України було стримано: найпростіші розрахунки свідчать про втрату 3,3 млрд доларів щорічно, або 43 млрд доларів з 2004 року.

Середа обіцяє бути гарячою

Підсумком засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики стали затвердження порядку проведення, черговість виступів учасників парламентських слухань та список запрошених осіб. Також був узгоджений проект рекомендацій слухань. За підсумками завтрашньої дискусії щодо вітчизняної моделі обігу земель сільгосппризначення документ буде доопрацьовано комітетом і винесено на розгляд Верховної Ради.

На засіданні побувала Галина КВІТКА.

До речі

Чиї в країні площі

За інформацією Держстату, 68,7% території України — майже 41,5 млн га — це сільськогосподарські угіддя. Зокрема, 32,5 млн га займає рілля.

З 10,4 млн гектарів сільгосппризначення державної власності, свідчать дані Державного земельного кадастру на початок жовтня, 1,7 млн передані об’єднаним територіальним громадам, 1,6 млн знаходяться в оренді, 1,4 млн — землі запасу, 1,3 млн — залишаються у постійному користуванні, 700 тис. га — на окупованій території. З 2013 до 2019 року 630 тис. га передано у приватну власність. Хоч як дивно, ледь не 30% — 3,1 млн га — значаться як «похибка статистики».

Між іншим

Є над чим працювати

Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов на своїй Фейсбук-сторінці навів п’ятірку областей, де найбільші площі незареєстрованих сільгоспугідь: Миколаївська — 409 тис. га, Одеська — 282 тис., Луганська — 270 тис., Запорізька — 265 тис., Херсонська — 263 тис. га.