З палкими суперечками, блокуванням робочого місця голови, штовханиною й навіть силовими сутичками між окремими депутатами просто у президії (на знімку) та біля трибуни. При цьому всі називали сесію «земельною»... Адже голова облради Олександр Біленький скликав її терміново на підтверджену особистими підписами вимогу понад третини депутатського корпусу. Саме стільки обранців громад і районів області зажадали невідкладно відреагувати на перші реальні кроки законотворців до запровадження купівлі-продажу землі.

Сенсацій і несподіванок ніхто не чекав

Сенсаційних рішень на сесії облради ніхто не очікував. Адже свою позицію стосовно найбільш дражливого питання земельної реформи, яку можна звести до однієї фрази-побажання народним обранцям і керівникам держави, —  «не поспішайте, щоб не наламати дров», — провідні аграрії регіону, зокрема й депутати облради, фермери, представники місцевого самоврядування та громадськості мали змогу висловити відкрито тижнем раніше.

Зокрема, під час «земельного» форуму в обласному центрі за участю народних депутатів-«мажоритарників» від Полтавщини Андрія Бобляха, Анастасії Ляшенко і Костянтина Касая, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тараса Висоцького й уповноваженого Президента України з земельних питань Романа Лещенка. Саме тоді, після палких дискусій, на голосування поставили пропозицію одного з учасників форуму стосовно необхідності повернути згаданий законопроект на повторне перше читання. Серед присутніх у залі ніхто не наважився підняти руку «проти» цієї пропозиції...

Тож неважко було спрогнозувати настрої більшості депутатів облради, котрі збиралися підтримати Звернення до Президента, Голови Верховної Ради, Прем’єр-міністра, народних депутатів від Полтавщини з приводу майбутнього продажу земель сільгосппризначення. То чому ж сесія облради, на якій його приймали, видалася такою «гарячою»? І чи справді на ній, як повідомляли деякі електронні ЗМІ, чубилися прихильники і противники купівлі-продажу землі. Спробуємо розібратися.

Пристрасті підігріла політична боротьба за крісло голови облради

Та передовсім зауважимо, що насправді сесійні пристрасті в цьому випадку «підігрів» зовсім не земельний антагонізм. Хоча б тому, що серед активу обох груп протистояння в облраді є представники політичних сил, які сьогодні боротьбу проти запровадження реального ринку землі зробили головними гаслами своїх партій. Відверто про власну прихильність до лібералізації земельних відносин не говорить в облраді практично ніхто. Натомість загострення політичної боротьби довкола крісла її голови помітне неозброєним оком.

За таких обставин характерні для останніх місяців гучні «бунти» проти Олександра Біленького з боку майже десятка «опозиціонерів», предводителька яких свого часу найзатятіше «проштовхувала» його на цю посаду, незаангажовані спостерігачі схильні вважати похідними від тієї боротьби. Бо зі зміною політичної кон’юнктури на верховному владному Олімпі у містечкових скоробагатьків і наближених до «грошових мішків» депутатів, зазвичай, змінюються пріоритети та симпатії до керівних персоналій...

Саме ці депутати, сподіваючись «сподобатися» нинішній владі, й зокрема, щойно призначеному голові ОДА, влаштували чергове шоу на згаданій сесії облради, намагаючись зірвати її. Кілька місяців тому, під час виїзної сесії облради у Миргороді, їм це вдалося. Тепер згадані «опозиціонери» кинулися «штурмувати» президію й блокувати робоче місце голови облради, нібито тільки через порушення процедури скликання сесії та регламенту. Тому її, мовляв, треба негайно закрити і провести пізніше.

Однак голова облради Олександр Біленький і більшість депутатів наполягали, що сесія має відбутися «тут і зараз». Зрештою, після активних перепалок і сутичок, перший заступник голови облради Євгеній Холод таки поставив «земельне» питання на голосування. Звернення до керівників держави та народних обранців підтримали 45 депутатів, тобто більшість. Як з’ясувалося, в ньому немає жодної «крамоли» чи якихось несподіванок для авторів законопроекту, що готується у парламенті до другого читання. Хоча текст «чолобитної» не позбавлений емоцій. Зокрема, депутати облради вважають, що первинний варіант законопроєкту «замість створення умов для розвитку малого та середнього аграрного бізнесу позбавить фермера надії працювати на своїй землі, віддасть 72% території України великим монополіям, олігархам, іноземним корпораціям».

Якщо продавати, то кому і скільки?

При цьому, на переконання обранців громад і районів Полтавщини, «продаж землі фактично без обмежень, а саме 200 тисяч гектарів у одні руки, порушить стабільність роботи агропромислового комплексу, створить загрозу продовольчій безпеці держави, може призвести до дестабілізації та остаточного занепаду українського села, стати причиною потужного соціального вибуху». Щоб цього не сталося, автори Звернення пропонують «припинити кроки по форсуванню розгляду законопроектів, спрямованих на запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення, в тому числі законопроекту № 2178-10».

Під час розгляду останнього в другому читанні депутати облради просять колег із парламенту врахувати пропозиції, викладені в додатку до їхнього Звернення. Зокрема, що набувати права власності на земельні ділянки сільгосппризначення мають лише громадяни України, які безперервно проживали на її території протягом останніх дев’яти років, територіальні громади та держава. При цьому пропонується гарантувати переважне право купівлі такої земельної ділянки її орендарем за умови сплати ним ціни, за якою вона продається.

Сукупна площа ділянок сільгосппризначення у власності громадян України, на думку авторів Звернення, не повинна перевищувати п’ятсот гектарів. А сукупна площа таких ділянок у власності та користуванні (оренда, емфітевзис) громадянина України та (або) юридичної особи, зокрема й із урахуванням пов’язаних осіб, має обмежуватися 20 тисячами гектарів. Не менш важливими, на переконання авторів Звернення, є розробка чітких механізмів контролю й відчуження земель у разі порушення законодавства, створення державного реєстру власників ділянок тощо.

Натомість жодного слова про продовження мораторію чи цілковите табу на запровадження обігу земель сільгосппризначення ні в тексті Звернення, ні в додатку до нього немає. 

Як і пропозицій, що сприймалися «на ура» під час згаданого земельного форуму в Полтаві, стосовно відтермінування «ще на 3, а краще на 5 років» цієї «години Ч». Адже сьогодні все більше людей усвідомлюють, що чергова відстрочка фактично на невизначений термін надто дорого обходиться й державі, що потерпає від нинішнього тотального «дерибану» землі за «тіньовими» схемами, і її власникам та реальним чи потенційним ефективним господарям.

Інша справа, що законодавчо-нормативну базу для запровадження купівлі-продажу земель з надійними «запобіжниками» від нових «чорних переділів» і шахрайств треба справді виписувати найретельніше. Без надмірного поспіху, але й без зволікань та сподівань на те, що проблему знову вдасться «заговорити», переводячи її у площину нескінченних політичних дискусій.

«Тіньовий» обробіток і «дерибан» масних полтавських чорноземів мають відійти у минуле

До речі, як повідомив під час земельного форуму в обласному центрі Роман Лещенко, Полтавщина залишається одним із лідерів за обсягами площ... «тіньового» обробітку землі. «Як з’ясувалося, в регіоні подекуди навіть у селах городи порозорювали під вікна хат і позасівали соєю, — зазначив він. — Коли ми звірили ці дані супутникової навігації з офіційною статистикою, то виявилося, що у Полтавській області сою вирощували на площі, яка у понад два рази більша від задекларованої... А хіба можуть не вражати надто різні показники врожайності однієї з найприбутковіших культур, скажімо, у Миргородського районі? Там на сусідніх полях, згідно з офіційною звітністю, така різниця становила п’ять тонн, а за даними супутникової навігації — лише одну».

Фото автора.