Перед парламентськими виборами всі політичні сили одним із основних пунктів своїх програм визначили боротьбу з корупцією. Зокрема — відновлення покарання за незаконне збагачення, незалежний захист викривачів корупції, перезапуск і реформа антикорупційних органів — НАЗК, САП, ДБР, покращення інституційної спроможності НАБУ, створення Бюро фінансових розслідувань, реальна судова реформа, світові стандарти у правничій освіті, реформа прокуратури, СБУ, МВС та поліції, затвердження Антикорупційної стратегії.

Те, як виконує Верховна Рада антикорупційний порядок денний — обговорювали учасники публічної дискусії за участю народних депутатів України, представників антикорупційних правоохоронних органів, громадських організацій, посольств.

За перші сто днів діяльності український парламент уже ухвалив низку антикорупційних законопроектів, і робота у багатьох напрямах є успішною. Проте є низка питань, які залишаються невирішеними, зауважила організатор заходу, керівниця ГО «Антикорупційний штаб» Юлія Гречка.

— За сто днів у Верховній Раді зареєстровано 1312 проектів законів та постанов, з них 274 — ухвалено. Відбулося 21 засідання антикорупційного комітету, на яких розглянуто 255 законопроектів. Із них 179 відповідають вимогам антикорупційного законодавства, 29 — не відповідають. Щодо 47 законопроектів комітетом висловлено зауваження, адже комітет також проводить антикорупційну експертизу, загалом з початку скликання до комітету надійшло 833 законопроекти, — повідомила заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань атикорупційної політики Олена Мошенець (фракція «Слуга народу»). «Парламентський антикорупційний комітет -дуже складний, і у його роботі постійно потрібно шукати компроміс, — відзначила парламентарка.

— Ми постійно перебуваємо під політичним тиском, але намагаємося виконувати свої антикорупційні обіцянки, знаходити компроміс із різними політичними силами». За її словами, серед основних здобутків комітету за перші сто днів — схвалення законопроектів про перезавантаження НАЗК, про викривачів корупції, відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. О. Мошенець розповіла, що спочатку в змінах до ККУ пропонувалося значно вищу верхню межу, за якою настає кримінальна відповідальність за незаконне збагачення, однак потім під тиском громадських та міжнародних організацій комітет рекомендував знизити цю «планку» до 6,2 млн грн, що і було проголосовано в законі.

— У НАЗК вже створено єдиний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, налагоджено зв’язок ще з 13 держреєстрами для перевірки е-декларацій, — розповіла тимчасово в. о. голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Наталія Новак. За її словами, цьогоріч НАЗК підключилося ще до трьох реєстрів — зокрема, актів цивільного стану, довіреностей.

Нещодавно Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) підключено до реєстру е-декларацій для проведення розслідувань. Проведено аудит НАЗК, який виявив низку порушень, які, зокрема, стосувалися оплати праці керівного складу. Однак аудит ще досі не розглянула і не затвердила Рахункова палата України. «Можливо, у Рахунковій палаті не хотіли передавати до правоохоронних органів факти порушень, які стосуються попереднього керівництва», — не виключила Н. Новак. За її словами, виділено кошти для вдосконалення реєстру е-декларацій та системи автоматизованого розподілу аналізу е-декларацій у НАЗК, оскільки попередня система є недосконалою. «Був принцип суб’єктивізму — висмикувати тих чи інших декларантів за політичними мотивами для перевірки, або тих, кого було потрібно перевіряти, не включали до списку, — заявила Новак. — Зараз ми готуємо подання для порушення кримінальної справи». У НАЗК обіцяють до наступної весни подати до Верховної Ради Антикорупційну стратегію. Очікується, що до 18 грудня буде обрано нового голову НАЗК.

Голова підкомітету з питань діяльності органів прокуратури Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності Владлен Неклюдов (фракція «Слуга народу») відзначив, що парламент уже виконав багато передвиборних антикорупційних обіцянок Президента Володимира Зеленського: зокрема, знято депутатську недоторканність, приведено у відповідність КПК, схвалено законопроекти з питань реформи органів прокуратури, перезавантаження ДБР. Депутат розповів, що комітет розглянув питання про впровадження інституту кримінальних проступків, яке ще залишається дискусійним. Комітет прийняв рішення щодо підготовки нової концепції Кримінального кодексу. «Це досить складне концептуальне рішення, яке вже назріло, бо чинний ККУ не встигає за політичними, економічними та соціальними змінами, які відбуваються у країні, — вважає В. Неклюдов. — Але самі ми не можемо прийняти таке рішення, тож багато науковців, експертів будуть приєднані до роботи, оскільки це стосуватиметься роботи всіх правоохоронних органів».

Натомість у представників інших політичних сил у парламенті є чимало зауважень до антикорупційного порядку денного парламенту. «Президент обіцяв ліквідувати два департаменти СБУ — так званий «К» із боротьби з корупцією та незаконним збагаченням і контррозвідки в економіці. Це ті департаменти, які сьогодні найбільше кошмарять бізнес і зачищають ринок під певні компанії. Однак концепція змінилася, — зауважила народна депутатка від партії «Голос», членкиня Комітету з питань правоохоронної діяльності Олександра Устінова. Депутати від фракції «Голос» зареєстрували у Верховній Раді законопроект про реформу СБУ, зокрема пропонується, щоб працівники спецслужби також подавали відкрито е-декларації, однак у парламенті вирішено створити робочу групу для розробки комплексного законопроекту. «Потрібно провести чіткі «червоні лінії», щоб розмежувати захист націнтересів та можливість корупційного збагачення», — наголосила депутатка. О. Устінова також закликала не допустити під час обрання нового Директора ДБР згідно з нещодавно схваленим парламентом закону про перезавантаження ДБР включення до складу конкурсної комісії від парламенту представників однієї політичної сили, а щоб була забезпечена паритетність.

Секретар Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Володимир Кабанченко (фракція «Батьківщина») застеріг, щоб закон про викривачів не перетворився на закон про «стукачів». На його думку, потрібно передбачити також юридичну відповідальність за надання неправдивої інформації, вдосконалити порядок конфіскації активів за незаконне збагачення. Закон про викривачів ще вдосконалюватимуть.

«Робота НАБУ була ускладнена так званими правками Лозового, потім Конституційний Суд дикриміналізував статтю про незаконне збагачення, НАБУ було позбавлено права на звернення до суду про визнання угод недійсними, хоча на той час уже було подано позовів до суду на мільйони гривень», — зауважила керівниця Першого підрозділу детективів НАБУ Олена Кроловецька. Однак нині крига скресла: вже частково скасовано правки Лозового, запрацював Вищий антикорупційний суд, законодавчо надано право НАБУ на прослуховування. За словами О. Кроловецької, покращено співпрацю НАБУ в багатьох провадженнях із САП та СБУ. Наразі у роботі детективів НАБУ перебуває понад 800 проваджень, а з кінця листопада, відколи органи прокуратури втратили право на досудове розслідування, від ГПУ уже надійшло понад 60 проваджень — а це понад 200 томів справ. У НАБУ працює 240 детективів. У Бюро пропонують парламенту внести зміни до чинного законодавства, щоб поліпшити розслідування справ, які передано від ГПУ до НАБУ.

Норма закону

28 листопада набули чинності зміни до Кримінального кодексу України про відновлення кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. У разі набуття чиновниками активів, вартість яких перевищує 6,5 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів (6,2 млн грн), перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк до 10 років. Якщо вартість активів становить від 1 млн до 6,2 млн грн, тоді посадова особа підпадає під процес цивільної конфіскації, тобто такі активи конфіскуються на користь держави.

Факт

Станом на кінець листопада в роботі детективів НАБУ перебуває 836 проваджень, 237 справ — у суді, 221 особу підозрюють у вчиненні кримінальних корупційних правопорушень. 418 розслідувань закінчено — обвинувальні акти скеровано до суду.