Різдвяний кранц, виготовлений руками автора.

Незважаючи на те, що, за історичними свідченнями, вперше ялинку почали прикрашати в Німеччині, де створили й першу ялинкову іграшку, Новий рік у ФРН не є таким культовим святом, як на теренах колишнього Радянського Союзу.

І прикрашена гірляндами лісова красуня тут є неодмінним символом Різдва, що святкується 25 грудня, а тому доволі часто деревце із залишками мішури можна побачити біля сміттєвих контейнерів практично першого-другого січня. А п’ятого січня ялинки вже збирають для утилізації спеціальні вантажівки. До речі, за це доводиться платити невеличку суму, десь 5—6 євро, що йдуть на закладку нових ділянок з  деревцями. Адже зрубують їх для продажу не в лісі, а в спеціальних розплідниках.

Різдвяні ялинки встановлюють на площах міст, містечок, сіл практично вже в другій половині листопада. А запалюють на перший Адвент — день, який символізує грядуще народження Христа — це обов’язково неділя. Таких Адвентів  чотири, як і чотири свічки на різдвяному вінку — кранці. Запалюють щонеділі чергову свічку — що ближче Різдво, то більше світла, сяйва. Після них уже настає Святий вечір — 24 грудня і саме Різдво — найголовніше свято в країні.

З нього починаються великі канікули в навчальних закладах та на багатьох підприємствах. З 14-ї години 24 грудня, зачиняються магазини, по 26 грудня включно. Тож доводиться запасатися продуктами на всі святкові дні.

Це свято, коли за столом збирається рідня, діти відвідують батьків. Зберігається правило готувати традиційні страви: коропа, гуску, червону тушковану капусту, свинячу рульку, кнедлі — залежить від федеральної землі. Обов’язкова й випічка: плецхени (пісочне глазуроване печиво), штолен (кекс з ізюмом), сливовий пиріг. Крім міцних напоїв, неодмінним є глювайн — гаряче вино з прянощами та цитрусовими.

А ось до Нового року німецькі бюргери, на відміну від нас, слов’ян, ставляться дещо «прохолодніше». На столі немає такого розмаїття страв. Так собі: м’ясо, картопля, салат. Обов’язково шампанське або шипуче вино — зект. Немає подарунків «під ялинку» — всі вони вже вручені на Різдво. Та й називається 31 грудня «Сільвестр». Хоча мало вже хто пояснить, чому так. А з’ясовується, на честь одного з Пап Римських, який помер цього дня ще в 335 році, й шанують його за те, що він, за легендою, упіймав чудовисько, яке загрожувало людству. Тож запитання: «Куди підеш на Сільвестра?» означає: «Куди підеш на Новий рік?»

Переважно 31 грудня святкує молодь — колективними вечірками. Не обов’язково в приміщенні — це може бути застілля просто в дворі, в парку, навколо багаття.

Але опівночі всі виходять на вулиці, площі, де відбувається святкова стрілянина: петарди, феєрверки, бенгальські вогні. Люди приносять усі ці стрілялки з собою, але у великих містах феєрверки влаштовує муніципальна влада. Розливають шампанське, бажаючи одне одному хорошого «вскакування», «всковзування» у Новий рік: «Гуте Рутч!» звучить скрізь цієї ночі.

Із Сільвестром у Німеччині пов’язана одна давня традиція: ворожіння на свинці чи олові. Цим розважається теж здебільшого молодь. Спеціальні набори — сплав, ложка, ємність для води — продаються на доважок до феєрверків. А ще додаються і малюнки вилитих зображень. І пояснення, що яка фігурка означатиме: комусь випаде дорога, комусь — гроші, комусь — весілля. Такий собі жартівливий гороскоп на прийдешній рік.

До слова, усі вибухово-розважальні «прибамбаси» продаються в Німеччині дуже короткий час: два-три дні напередодні Сільвестра.

І якщо канікули в школах та дитсадках тривають до 6-7 січня, то робочі дні —  вже з 2 січня.

Кельн, Німеччина.

Фото надано автором.