Карта Чернігівського князівства.
Князь Мстислав Хоробрий у зображенні Радзивилівського літопису.
Звісно, дата доволі умовна, просто саме 1024 року Мстислав Хоробрий, брат Ярослава Мудрого, зайняв чернігівський престол і, перемігши брата у битві під Лиственом, поклав початок найбільш гучному існуванню князівства.
Його кордони сягали Москви, не доходячи до неї якихось 60 кілометрів, але включаючи Муромо-Рязанську землю, та до нинішньої Кубані (Тьмутараканська земля). Брянськ, Козельськ, Курськ, Стародуб також входили до Чернігівського князівства. Власне, і Москва потрапила в літописи саме завдяки Чернігову — через запрошення боярином Кучки чернігівського князя прибути на святкування в Москву.
На зібранні Чернігівського земляцтва у Києві про початок підготовки до ювілею Чернігівського князівства оголосив голова обласної державної адміністрації Андрій Прокопенко.
«Чернігівська земля має величну історію і найбільшу в Україні кількість пам’яток домонгольської доби, сказав він. — Все це — потужний туристичний магніт, який має бути використаний сповна».
До речі, щодо однієї з таких пам’яток тривають цікаві дискусії між столичними та чернігівськими знавцями історії — чи Спаський собор Чернігова є найдавнішим зі збережених храмів Русі чи Софіївський собор у Києві? Попри очевидну схильність більшості вважати старішим саме Софію, все не так однозначно. Адже за часом закладення давнішим є Спаський собор Чернігова — його заклав той же Мстислав Хоробрий, але потім, коли храм був на висоту вершника, князь «розболешеся і умри» (слова з літопису), будівництво без мецената загальмувалося. А його брат Ярослав у Києві заклав та збудував Софійський собор.
З ХІІ — ХІІІ століттями пов’язані і Борисоглібський собор, П’ятницька та Іллінська церкви, Успенський собор Єлецького монастиря та знамениті й унікальні Антонієві печери. Зараз у Чернігові розгорнулася дискусія щодо паркових скульптур, що їх планує міська влада встановити при вході на Вал — історичний центр древнього Чернігова. І якщо до постатей князя Мстислава, Нестора-літописця та макета Чернігівської фортеці заперечень нема, то щодо розміщення тут фігур князя Михаїла та боярина його Федора дискусії тривають. Міська архітектурно-містобудівна рада погодила їх встановлення при вході на Вал, а значна частина громадськості вважає доречним вшанувати їх біля церкви, що посвячена саме святим князю Михаїлу і боярину Федору.
«Така церква в Україні єдина, — каже представник ініціативної групи, яка збирає кошти на пам’ятник князю Михаїлу і боярину Федору, — Віктор Молочко, — і логічно саме біля неї встановити їм пам’ятник. Це буде на березі Стрижня, навпроти будинку реєстрації шлюбів, щоб виховувати молоді подружжя на прикладі вірності цих святих своїй вітчизні і своїй вірі».
Проти захаращення Валу виступає і представник Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко: «На Валу дуже багато пам’яток, і туристу треба дати об’єкти в інших місцях міста». До речі, на Валу досі є пам’ятний знак райкому комуністичної партії та могила борців з Українською Народною Республікою, що суперечить закону про декомунізацію.
...Власне, ювілей Чернігівського князівства може стати і могутнім стимулом для вивчення українцями своєї історії.
Чернігів.
Зображення з відкритих джерел.
