Олег Арсенюк, Галина Третьякова, Олег Коваль.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.

Це стосується як професійних захворювань та нещасних випадків, так і відповідальності будь-якої особи, зокрема, власників транспортних засобів. На цьому наголосила голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова під час брифінгу «Розвиток державних фондів соціального страхування: проблеми та перспективи».

На сьогодні система соціального страхування включає три фонди: Пенсійний, Державну службу зайнятості та Фонд соцстрахування, який нещодавно був реформований і як державна страхова компанія забезпечує відшкодування у разі тимчасової або постійної втрати працездатності, а також виплату декретних.

За словами Г. Третьякової, ці три фонди досі працюють за радянськими принципами. Тобто тут також має відбутися свого роду декомунізація. По-перше, потрібно провести облік у цих фондах та перевести їх на міжнародні стандарти фінансової звітності. «Всі фінустанови в Україні приватного права давно працюють за міжнародними стандартами фінансової звітності — банки, страхові компанії. Цей процес мають пройти й установи, в яких є частка державного управління», — наголосила народний депутат.

По-друге, на базі цього обліку потрібно отримати фінансову звітність. Це дозволить перейти до третього кроку — планування відсотка від заробітної плати, який забезпечить ризики для тимчасової та постійної втрати працездатності на наступний рік. «Якщо ви не ведете нормальну фінансову звітність, облік, то обрахувати ставку страхування на наступний рік неможливо», — заявила голова комітету, додавши, що лише після цього можна буде запросити до страхування ризиків тимчасової та постійної втрати працездатності приватних страховиків України.

Водночас, зауважила вона, потрібно забезпечити фінансування так званого регресу у Фонді соцстрахування. Нині він становить майже 7 млрд грн. «Тож у разі залучення страховиків до приватного страхування відповідальності роботодавця потрібно мати компенсатор у Державному бюджеті для виплат за регресами на рівні 7 млрд грн. Але остаточна цифра буде зрозумілою після впровадження обліку та фінансової звітності», — зазначила   Г. Третьякова, акцентувавши також увагу на необхідності зміни системи корпоративного управління. Це передбачено законопроектом, підготовленим спільно з Мінсоцполітики, який викликає дуже багато заперечень, але, за словами голови комітету, лише з боку «зацікавлених осіб».

Про основні новації законопроекту «Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації функціонування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування»  (№ 2275) розповів народний депутат Олег Арсенюк. У документі, зокрема, пропонується посилити представництво держави в управлінні Фонду соцстрахування, внести зміни до цього закону та основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соцстрахування щодо удосконалення порядку призначення керівника виконавчої дирекції фонду з метою посилення державного контролю за діяльністю фонду та зобов’язати осіб, які входять до складу правлінь фондів соціального та пенсійного страхування, керівників та працівників виконавчих дирекцій цих фондів, робочих органів виконавчих дирекцій та їх відокремлених підрозділів, подавати декларації. «У результаті, — наголосив депутат, — ми отримаємо узгодження видатків Фонду соцстрахування з його фінансовими можливостями, забезпечення економного та раціонального використання коштів та посилення відповідальності членів його правління та посадових осіб виконавчої дирекції».

Заступник міністра соцполітики Олег Коваль, зауваживши, що це вперше законодавча та виконавча гілки влади дивляться в одному напрямку, наголосив, що в результаті планується отримати незворотні зміни, які покращать ситуацію в соціальному страхуванні.

Окремо він зупинився на негараздах, які мали місце у фонді наприкінці року та вимагали додаткових коштів з держбюджету.

У цьому контексті заступник міністра зупинився на питанні регресу, зокрема, на постійній втраті працездатності людьми, які працюють на підприємствах з підвищеною небезпекою — це здебільшого вугільна галузь.

Для розуміння ситуації він навів декілька цифр: у 2018 році вся вугледобувна промисловість перерахувала у вигляді ЄСВ до Фонду соцстрахування 201 млн грн. Цього самого року за лікарняними було отримано 263 млн грн, регресами — 4,5 млрд грн. «Іншими словами, оскільки у нас солідарна система формування Фонду соцстрахування, платники податків сплачують гроші в фонд і їх отримують 87 тис. осіб, які мають постійну втрату непрацездатності з вугільної промисловості. Тобто 4,5 млрд отримали 87 тис. людей», — сказав він, додавши, що всього постійну втрату працездатності в Україні мають понад 205 тис. осіб.

«Підприємства мають бути безпечними для працівників. Натомість ми бачимо, що власники вугільних шахт не турбуються належним чином про безпеку своїх працівників. А регреси після втрати працездатності цим людям потім сплачують інші платники податків. Це один із прикладів того, що зміна підходів у соціальному страхуванні давно назріла. Ми підтримуємо Верховну Раду і профільний комітет у цьому питанні. Ми вважаємо, що власники шахт повинні страхувати своїх працівників на випадок постійної втрати працездатності», — констатував Олег Коваль.

Ще одним маленьким кроком у великій стратегії урядовець назвав запровадження електронного лікарняного, яке планується з першого квітня 2020 року. Так, у 2018 році на лікарняному побували 573 тис. 142 людини, у тому числі й по вагітності, бюджет становив —12 млрд грн. У 2019 році — 566 тис. 117 людей, бюджет — 15 млрд грн. На 2020 рік на лікарняні закладено 17 млрд грн.

«Електронний лікарняний дасть змогу моніторити всі ситуації щодо їх правомірності та кількості. Це дозволить зупинити потік виписування незаконних лікарняних», — констатував О. Коваль.

Цифра

У бюджеті на нинішній рік на виплату за регресами заплановано 9 млрд 750 млн гривень.